Цiкавi постатi минулого (твiр-розповiдь)

Тисячолiття розвитку нашоï цивiлiзацiï принесли людям багато
доброго i злого, генiальнi здобутки людського розуму та таланту i
водночас багато безглуздих та кривавих воєн… Годi й
перелiчити важливi подiï минулого. Не легше перелiчити й видатних
людей, якi зробили свiй внесок у розвиток людства i яким ми також чимось
завдячуємо…
Я хотiв би розповiсти про цiкаву людину i видатного фiлософа, який
мешкав багато сторiч тому. Це фiлософ Дiоген. Усi ми щось чули про
нього… Його фiлософiя була досить дивною, багато в чому вiн мислив
надто радикально, але його особистiсть, його життя, фiлософiя привернули
мою увагу одразу, як тiльки я почав читати про цю дивну i водночас
надзвичайну людину.
Дiоген народився у 412 роцi до н. є. у невеличкому мiстечку Синопа
на березi Чорного моря (виходить, недалеко вiд нас!). Спочатку вiн думав
займатися родинною справою разом iз батьком, але швидко зрозумiв, що це
не є його покликанням, бо з дитинства вiн багато розмiрковував над
життям i виробив досить радикальнi, а проте оригiнальнi погляди на
навколишнiй свiт… Тож Дiоген став фiлософом. Те, що вiн жив у
дiжцi, вiдомо бiльшостi. Але не всi можуть добре пояснити, чому цей
дивак обрав собi таке дивне помешкання.
Основою фiлософiï Дiогена була вiдмова вiд земних благ, вiд усього
матерiального, приземленого. Вiн вважав, що енергiя, витрачена на
задоволення якихось потреб, окрiм необхiдних для життя безпосередньо,
є даремно витраченою енергiєю, тож фiлософ намагався зробити
своє життя якомога простiшим, а своï потреби зменшити до
мiнiмуму. Менi дуже сподобалося те, що такi погляди не зробили Дiогена
закритою холодною людиною, вiдлюдником… Вiн жив серед людей, а
свою мудрiсть передавав ïм, вiн завжди мав гарний настрiй i був
справжнiм оптимiстом! Люди любили його, хоча його слова часто були
досить гострими, а мiркування, можливо, в чомусь i образливими. Вiдомо,
що Дiоген ходив удень iз лiхтарем та гукав на весь голос: Шукаю людину!
Шукаю люди ну! — так вiн хотiв показати, що люди потонули у
буденностi, у гонитвi за матерiальним та минущим, що вони потрапили у
справжнiй полон, забувши про вiчнi цiнностi, духовнiсть та простоту,
забули свою справжню сутнiсть. Насправдi, думка, що влада, грошi,
залежнiсть вiд iнших людей позбавляють особистiсть свободи, —
є чи не провiдною думкою фiлософiï Дiогена. До нього
приходило багато заможних людей, якi пропонували великi грошi за те, щоб
Дiоген навчив ïх своєï мудростi, простiше кажучи, вони
хотiли стати його учнями. Але Дiоген усiм вiдмовляв, не брав грошей i
повертався до своєï дiжки… Вiдомо навiть, що одного
сонячного прекрасного дня Дiоген розмовляв iз самим Олександром
Македонським. Македонський був вражений мудрiстю Дiогена, тож сказав:
Проси в мене, що хочеш. На що Дiоген, не роздумуючи, вiдповiв: Не
закривай менi сонячнi променi, будь ласка, бо я загоряю.
Вiдомий також випадок, коли Дiоген розповiдав своï теорiï на
однiй з ринкових площ мiста, але нiхто його не слухав, усi бiгли у
своïх справах. Тому фiлософ почав верещати по-пташиному. Навколо
нього швидко утворився натовп, люди розглядали його iз подивом. Тодi
Дiоген висмiяв людей через те, що заради дрiбницi вони збираються
сотнями, а заради серйозних речей — навiть кроку не стишать!
Ми не знаємо точно, як i коли помер Дiоген, вiдомо тiльки, що вiн
прожив близько вiсiмдесяти рокiв. Невiдомо також i мiсце, де його
поховано. Дiоген не залишив жодноï фiлософськоï працi, але
його теорiя та багато легенд про його життя дiйшли до нас в уснiй формi
та у роботах його послiдовникiв. Напевне, його фiлософiя була-таки
чогось варта, коли вона витримала випробування часом, пройшла крiзь
рiзнi епохи i все ще залишилася цiкавою нам з вами, людям XXI сторiччя.
Я по-справжньому захоплююсь Дiогеном як особистiстю та його теорiями.
Звiсно, я не планую переселятися у дiжку, але, як на мене, багатьом iз
нас було б корисно згадати, що не грошi та влада роблять людину людиною,
а простота у буденному життi найчастiше — шлях до гармонiï та
духовного розвитку…