Хто з видатних людей є для мене взiрцем?

У свiтi багато видатних людей. Усi вони талановитi, i з багатьох
хотiлось би брати приклад. Тi, хто досяг найбiльших висот у життi, як
правило, досягали всього цього своïми зусиллями, своєю
власною важкою працею. Такi талановитi особи є i в нашому мiстi
Харковi. Я хочу розповiсти вам про одного з них. Його iм'я Олексiй
Кирилович Алчевський (18351901). Вiн був видатним фiнансистом, купцем
першоï гiльдiï, власником Харкiвського торгiвельного банку.
Вiн створив перший у Росiï (а Украïна тодi була частиною
Росiйськоï iмперiï) акцiонерний Земельний банк, а також
декiлька акцiонерних товариств у галузi гiрничодобувноï
промисловостi. Майбутнiй банкiр народився 1835 року в Сумах, у родинi
заможного купця. Його дiд був чумаком, шо возив кримську сiль до
багатьох мiст, включаючи Москву та Петербург. Батько торгував
бакалiйними та колонiальними товарами. Маленький Олексiй закiнчив
двокласну початкову школу, потiм повiтове училище, допомагав батьку в
бакалiйнiй крамницi. У кiнцi п'ятидесятих рокiв позаминулого столiття
вiн вирiшив покинути рiдне мiсто й вiдкрити власний бiзнес у Харковi.
На вулицi Сумськiй вiдкрив лавку, де продавали чай. Якось вiн був у
Курську в справах i там зустрiв дiвчину, що дуже гарно спiвала та
музикувала. Звали ïï Христина Журавльова. Олексiй закохався
в неï. У 1862 роцi вони обвiнчались та Олексiй забрав молоду
дружину до Харкова. Приïжджому було нелегко заробити грошi
пiдприємницькою дiяльнiстю, але тяжка праця та велике прагнення
досягти поставленоï мети побороли все. У тридцять рокiв Олексiй
Кирилович встиг створити торговий банк, за його проектами було
засноване Друге товариство взаємного кредиту, призначене для
фiнансування дрiбних торговцiв. У 1871 роцi вiн вiдкрив у Харковi
Земельний банк, де селяни могли брати кредити пiд заставу власноï
землi. Для селян вигода цiєï пропозицiï була в тому, що
вiдсоток, пiд який земля або майно вiддавались у заставу, складав лише
7,5% рiчних i був значно нижчий, нiж у лихварiв (1520%), крiм того, люди
могли використовувати заставлену землю i в той самий час погашати
внески. Потiм вiн почав вкладати грошi у гiрничодобувну промисловiсть
Донбасу, крiм цього, вiн вiдкрив металургiйний комбiнат, шо випускав
вироби не для держави, як переважна бiльшiсть в той час, а для приватних
пiдприємцiв, щоб вони могли розвивати своє виробництво.
Мiсто, в якому було вiдкрито цей комбiнат, на його честь названо
Алчевськом. Родина Алчевьских була забезпеченою i завжди придiляла увагу
доброчинностi. Олексiй Кирилович допомiг своïй дружинi Христинi
вiдкрити недiльну школу (тепер вулиця Раднаркомiвська; зараз там
знаходиться виставочний зал мiського Художнього музею), в селi
Олексiïвка ним було збудовано сiльську школу, в якiй сiм рокiв
працював вiдомий украïнський письменник та вчений Борис
Грiнченко. Також Алчевський був спонсором товариства грамотностi,
допомагав своïй дружинi створити в Харковi першу громадську
бiблiотеку (зараз Харкiвська державна наукова бiблiотека iм. В. Г.
Короленка). За його участi в Сумах було органiзовано мiську бiблiотеку з
кабiнетом для читання. Вiн профiнансував у 1899 роцi вiдкриття першого в
свiтi пам'ятника Тарасу Шевченку та збирався передати мiсту частину
своєï садиби, де було встановлено пам'ятник. На перший
погляд, нiшо не вiщувало бiди. Та в кiнцi XIX столiття на
європейськi краïни насувалась економiчна криза, яка не минула
й Украïни. У 1901 роцi Алчевському довелось ïхати до
Петербурга, щоб взяти державний кредит. Вiн побував у рiзних
мiнiстерствах та вiдомствах, але всюди йому було вiдмовлено. Алчевський
розумiв, шо це кiнець усього того, чому вiн присвятив своє життя.
Удар був настiльки сильним, що через три днi пiсля того, як йому
вiдмовили востаннє, вiн кинувся пiд поïзд на Варшавському
вокзалi Петербурга. Його банк було передано московським бiзнесменам
Рябушинським, а пiдприємства у власнiсть держави. Цiкаво, що банк
одразу отримав урядовий кредит, i вже через рiк вийшов iз кризи та почав
нормально працювати. До трьохсотп'ятдесятирiччя мiста Харкова у скверi
бiля Дзеркального струменя Апчевському було встановлено пам'ятник.
Меценат дивиться звiдти на ту будiвлю, де було розташовано недiльну
школу, вiдкриту його дружиною. Олексiй Кирилович Алчевський прожив
шiстдесят шiсть рокiв. За цей час вiн встиг багато зробити для розвитку
рiдного мiста. Вважаю, що саме з таких людей треба брати приклад.