Новаторство Чехова-драматурга (за п ‘єсою Чайка)

У п'єсi Чайка порушено багато життєвих проблем. Разом iз
тим за побутовими подробицями криється надзвичайний лiризм. Чайка
побудована не на гостросюжетнiй драматичнiй дiï, а на глибокому
психологiчному аналiзi характерiв. Чехов вiдкрив трагедiю буденностi,
показав ïï в сценiчних образах. Вiн зображує не
подiï, а людей, чия поведiнка, життєва позицiя стає
чинником певних подiй. Чехов виносить сценiчно вигiднi епiзоди за сцену.
Наприклад, у п'єсi є щонайменше два епiзоди, якi в
традицiйнiй драматургiï були б обiгранi. Перший — спроба
Треплева покiнчити життя самогубством пiсля провалу його вистави i зради
Нiни. Другий — самогубство Треплева в кiнцi п'єси. Така
вiдмова вiд ефектних сцен була пiдкорена авторському задуму: показати
характери людей, ïхнi стосунки, проблеми, шо виникають через
непорозумiння. Кожен герой має своє завдання у творчому
задумi автора. Тому вiн уникає зовнiшнiх ефектiв, а примушує
уважно стежити за всiма героями. Мова кожного персонажа має
пiдтекст.
Важливу роль у чеховських п'єсах вiдiграють паузи. Вони нiби
доповнюють пiдтекст i виникають тодi, коли героï не можуть i не
хочуть говорити про найпотаємнiше. У третiй дiï, наприклад,
Нiна i Тригорiн прощаються перед вiд'ïздом. Нiна дарує йому
медальйон на згадку. Тригорiн обiцяє пам'ятати дiвчину такою, якою
побачив ïï вперше. Ми розмовляли… ще тодi на лавi лежала
бiла чайка. Нiна задумливо повторює: Так, чайка. Пауза. Бiльше нам
говорити не можна, сюди йдуть. Пауза допомагає зосередитись на
образi чайки. Глядач пригадує попередню розмову героïв, коли
Тригорiн занотував у записник сюжет для невеличкого оповiдання про
дiвчину, яку походом загубив один чоловiк. Але змiстовнiсть розмови
героïв з'ясовується значно пiзнiше. Пауза створює певне
емоцiйне напруження. Глядач нiби очiкує, що героï розкриють
щось дуже важливе, а цього не вiдбувається. I глядач повинен сам
домислити, що приховується за цим мовчанням. Особливу атмосферу
створюють ремарки. Ось сцена Треплева i Нiни. Ремарка: входить без
капелюха, з рушницею i вбитою чайкою. Вiн кладе чайку бiля нiг Нiни.
Чому Чехову важливо, що Треплєв без капелюха? Подальша розмова
пояснює це. Я мав пiдлiсть вбити сьогоднi цю чайку… Скоро
так само я вб'ю самого себе. Читач розумiє, що гине щось дуже
важливе для Треплева, можливо, гине його мрiя, а можливо, гине чиста i
довiрлива Нiна. Тут не можна стояти в капелюсi.
Називаючи цей твiр комедiєю, Чехов нiби пiдкреслює, що
головна героïня його п'єси — буденнiсть, яка
марнує кращi людськi почуття i стосунки, яка руйнує
особистiсть i робить характери дрiб'язковими, майже комiчними. Чайка
була тим першим птахом, що принiс оновлення в росiйську драматургiю.