Те, що далеко, хоча й близько

А зараз послухайте висловлення автора “Шкiльного словотворчого
словника росiйськоï мови” А. Н. Тихонова: “Велика
кiлькiсть слiв, крiм кореня, включає у свою структуру закiнчення й
суфiкс або префiкс… Префiксiв i суфiксiв у словi може бути
трохи… У таких словах звичайно корiнь так “обростають”
префiксами й суфiксами, що ïх часом важко побачити… Це
реальнi слова. У мовi ïх чимало. Грамотна людина зобов'язана
ïх розумiти. Щоб правильно розумiти ïхнiй змiст i вживати у
своєму мовленнi, треба вмiти розбиратися, з яких частин вони
складаються. Адже кожна частина слова щось виражає, несе якийсь
змiст, для чогось служить”.
- Доведiть справедливiсть слiв ученого, образуя вiд дiєслова вчити
слова зi значенням:
1) чоловiк, що вчить, викладає (учитель);
2) засвоювати знання в школi, в iнститутi (учитися);
3) запам'ятати напам'ять (вивчити).
- Якi морфеми змiнили значення слiв?
- Як називаються способи утворення слiв у даних випадках?
- Випишiть слова з коренем -уч — в “книгу” —
зошит
1. Урок у школi веде… (учитель).
2. Буквар — найперший… (пiдручник).
3. … учаться в школi. (Учнi.)
4. Робочу спецiальнiсть можна одержати в професiйно-технiчному…
(училище).
5. Мiй брат -… технiкуму (учень).
6. М. В. Ломоносов — великий росiянин… (учений).
7. Ми будемо… у школi ще 5 рокiв (учитися).
8. Школяр повинен… уроки (учити).
- Як утворенi цi слова?
- А навiщо потрiбно поповнювати свiй лексикон?
- Далi в плаваннi ми ще довiдаємося новi слова
8. — Гляньте-Ка, що там удалинi? Пiратське судно. У пiратiв довгi
гаки. Вони можуть взяти на абордаж корабель Дiвши
- Що таке абордаж”? Подивитеся в словнику Ожегова.
- Щоб не трапилося лиха, потрiбно вiдбити атаку
Але почався шторм
(Музика — шторм у море.)
- Треба всiм рятуватися: швидше розшифрувати радiограми, якi передали
радисти
- Як називаються подiбнi слова? (Зроблено “гармошкою”
— усерединi розшифровка.)
НОТ
ВВС
МНС
МГУ
ТЮЗ
НЛО
- Розшифруйте ïх. Навiщо нам потрiбно знати розшифровку таких слiв?
9. — Ми наближаємося до чужого судна. Водолiï й Риби
повиннi допомогти, звiдти лунає сигнал SOS. - Що це таке?
(Сигнал про допомогу.)
- Але ми теж з Водолiями й Рибами пiдемо на виторг. —
Пiдходимо… Виявляється, нас вiдправляють на берег i
просять допомогти дiвчинкам: Любi й Вiрi. (Упр. 142 по пiдручнику М.
Т. Баранова й iн. М., 2000.)
- Ну що ж, допомогли, i нам пора по будинках. Залишаємося й ми на
сухiше.
6. Пiдсумки уроку
- Що ми повиннi були знати до сьогоднiшнього уроку?
- Ну як, чи всi знаємо?
- А вмiти?
- чи Всi вмiємо?
- Що ви вiдкрили сьогоднi на уроцi для себе?
- А в чим чарiвництво подорожi по морю знань? (У дiзнаваннi нового, у
збагненнi знань…)
- Наше важке плавання пiдiйшло до кiнця, ми вертаємося додому.
Якщо ви ще чогось не знаєте, не засмучуйтеся, обов'язково цьому
навчитеся, тiльки потрiбно працьовитiсть. Це чудове море ще не раз
покличе нас вплавание.
- Повернемося до епiграфа. А чому море для морякiв стало будинком, а не
суша?
- На пам'ять про цей урок я дарую вам календарики з вашим знаком зодiаку
* Умiння, пов'язанi з рефлексiєю змiсти лiнгвiстичних понять i
язикових фактiв i дiй з ними:
* усвiдомлювати, у чому подiбнiсть i розходження наукових поглядiв,
точок зору лiнгвiстiв по якому-небудь питанню (проблемi);
* визначати для себе мети вивчення поняття, язикового факту;
* усвiдомлювати ознаки (включенi/не включенi у визначення поняття) з
погляду необхiдностi/достатностi для проведення операцiй з ними;
* усвiдомлювати, наскiльки вiдповiдає створене визначення поняття
вимогам;
* усвiдомлювати пiдстави дiй по впiзнанню, аналiзу, угрупованню язикових
фактiв i понять;
* усвiдомлювати змiст операцiй по обмеженню, узагальненню, розподiлу,
класифiкацiï язикових фактiв i понять;
* усвiдомлювати змiст i сутнiсть послiдовностi операцiй при порiвняннi
понять, пiдведеннi язиковоï одиницi пiд поняття й виведеннi
наслiдку з поняття
* Умiння, пов'язанi з рефлексiєю дiй сприйняття й значеннєва
переробка науковоï iнформацiï:
* усвiдомлювати, що може служити опорою при пошуку в науковiй лiтературi
необхiдного матерiалу;
* усвiдомлювати мету пошуку в науковiй лiтературi необхiдного матерiалу;
* усвiдомлювати, який матерiал i чому необхiдно вибрати для доповiдi,
повiдомлення, реферату;
* усвiдомлювати, у якому ступенi вiдiбраний матерiал вiдповiдає
досягненню поставленоï мети;
* Умiння, пов'язанi iз самоконтролем i самокорекцiєю навчальних
дiй:
* ставити рефлексивне запитання;
* змiнювати змiст i структуру дiяльностi з метою рiшення поставлених
завдань;
* усвiдомлювати структуру навчального завдання, змiст алгоритму дiй;
* усвiдомлювати правильнiсть/неправильнiсть, повноту/неповноту виконання
завдання на основi зiставлення зi зразком (алгоритмом,
iнструкцiєю);
* усвiдомлювати, у чому складається хибнiсть/iстиннiсть тверджень;
* усвiдомлювати, у чому складається причина утруднення при
виконаннi навчальних дiй, рiшеннi навчального завдання
До методiв i прийомiв, що формують рiзнi види рефлексiï, вiдносять
насамперед рефлексивне питання й рефлексивне завдання