Творча iндивiдуальнiсть письменника (Борис Олiйник)

Борис Олiйник один з найпопулярнiших поетiв. В поезiях Олiйника стiльки
ж вiд традицiï, скiльки вiд живого життя, повiтрям якого вiн
дихає, i саме тому вiн поет наскрiзь iндивiдуальний. Вiн поет
переважно розмовного iнтонацiйного ладу. Олiйник використовує
найповнiшi вiршовi форми i прийоми, наприклад, вiрш Стою на землi.
Творячи своï поезiï, Олiйник припадає до живлющих джерел
народного досвiду.
У цiлiсному циклi вiршiв про кохання як на сьогоднi чи не найбiльше
досягнення поета Я спокiйно б лежав пiд вагою столiть У вiршi виразно
виявляються два плани. Перший вiчне прямування до iдеалу жiнки, туга за
ним i пошук цього iдеалу. Пошук марний i необхiдний, неминучий i
нестримний, бо ж бiсова дiвка усе зникає, але все зявляється
знову, вже на iншiй межi чи кручi, огорнувши вiтрами стан.
Другий план це iдеал у широкому iсторичному i соцiальному планах,
втiлення поступу, та незглибима й незбагненна таємничiсть душi
народу, яку не вичерпати до дна, яка манитиме вiчно
Багато поезiй присвятив Борис Олiйник матерi-трудiвницi, вiдданiй чеснiй
хлiборобськiй працi. Тема любовi до матерi, непоправного болю утрати,
вiрностi ïï свiтлiй памятi високохудожньо розкрита в вiршi
Мамо, вечiр догоря Яскравi метафоричнi образи вживає поет, щоб
оспiвати безсмертя матерi, а вiдтак i безсмертя всього роду:
Там, де ти колись iшла,.
Тиха стежка розцвiла
Матiолою вечоровою, Житом-долею свiтанковою,
Дивом-казкою,
Юним соняхом
Одна з найкращих поем Б.Олiйника Урок.
Сюжетною основою твору став вiдомий iсторичний факт, а саме розповiдь
про те, як у сербському мiстечку Крагуєваць у 1941 роцi фашисти
розстрiляли триста гiмназистiв разом з учителем. Здається,
випадковий факт власноï бiографiï змусив поета пригадати
Крагуєваць: день народження у нiч з 20 на 21 жовтня. Випадковий
збiг дат. Але автор бачить тут глибоку закономiрнiсть.
Вростання уроку Крагуєваца в долю лiричного героя стало основою
поеми. Вiдбулося два уроки. Один той, з далекоï вже iсторiï,
другий урок сучасний, для сина. Син втiлює в собi поведiнку
сучасноï молодi, яка скептично ставиться до iсторичного минулого.
Урок батька глибоко запав у свiдомiсть юнака, вiдкрив йому очi.
Автор закликає молодь памятати про загиблих у боротьбi з
фашистами, шанобливо ставитися до iсторичного минулого свого народу.
Багатство ритмiчних i смислових варiацiй, оригiнальнi образнi побудови,
умiння уникнути одноманiтностi вiршовоï форми прикметнi ознаки
поетичного слова Б. Олiйника.