Уманське училище землеробства
У 8090-тi роки XIX ст. народна початкова школа переживала не кращiсвоï часи. Державна полiтика в цей перiод була спрямована на
прiоритетний розвиток церковноï освiти, згортання свiтськоï
земськоï школи, надання ïй професiйного характеру [1, с.
495500]. Попри усi намагання уряду понизити рiвень навчання сiльських
дiтей, перешкодити дiяльностi народноï школи, вона вистояла, довела
свою життєздатнiсть, а намагання професiоналiзацiï обернула
на користь не лише учням, але й усiй сiльськiй громадi вчителi, яких
почали готувати до викладання ремесел та сiльськогосподарських
дисциплiн, стали провiдниками загальнокорисних вiдомостей про сiльське
господарство, технiчнi новинки тощо.
Пiдготовку вчителiв до професiоналiзацiï початковоï
народноï школи проводили на рiзноманiтних виробничих
короткотермiнових курсах -садiвництва, городництва, шовкiвництва,
бджiльництва, ручноï працi та рукодiлля, плетiння кошикiв тощо, якi
набули популярностi наприкiнцi 80-х рокiв XIX ст.
Так, у Херсонськiй губернiï щорiчно влiтку у 18981904 pp. коштом
земств для народних вчителiв влаштовувалися курси плетiння кошикiв та
меблiв [2]. Курси садiвництва та городництва проводили Херсонське
земське сiльськогосподарське училище, Одеське училище садiвництва, Доб-
ровеличкiвська школа та Ольгинська нижча сiльськогосподарська школа
(Єлiсаветградський повiт Херсонськоï губернiï) [3; 4],
Харкiвське, Дерга-чiвське (Харкiвськiй повiт) та Богодухiвське
(Богодухiвський повiт Харкiвськоï губернiï) землеробськi
училища [5; 6], школа садiвництва та дослiдне поле у Полтавi [7]. На
учбовiй пасiцi М.В. Руднєва в Старобiльському повiтi i
Харкiвськоï губернiï проводилися курси з бджiльництва, у
Словянську з шовкiвництва [6; 8].
Значним осередком професiйного навчання народних учителiв стало Уманське
Головне училище садiвництва (з 1868 року Уманське училище землеробства
та садiвництва, в наш час Уманський державний аграрний унiверситет).
Училище було засновано у 1844 роцi в Одесi. Однак клiмат
причорноморськоï зони виявився малосприятливим для розвитку
садiвництва. У 1859 роцi училище було переведено до мiста Умань, де були
всi необхiднi умови для пiдготовки висококвалiфiкованих садiвникiв i
лiсiвникiв навчальною базою училища став Софiïвський парк [9].
Короткотермiновi курси з садiвництва та городництва для народних
вчителiв в училищi почали проводити з 1890 року [10].
Короткотермiновi курси з садiвництва та городництва для народних
учителiв органiзовувалися пiд час лiтнiх вакацiй. Термiн навчання
становив чотири-шiсть тижнiв. Кiлькiсть курсантiв обмежувалася 1520
особами [3].
Учителi прибували на заняття коштом земств, у вiданнi яких знаходилися
школи. На уманськi курси вiдряджали своïх учителiв i Правобережнi
земства [11; 12], i вiддаленi Лiвобережнi [3; 13; 14; 15]. Так,
наприклад, влiтку 1893 року з Херсонськоï губернiï було
направлено на курси до Уманi трьох вчителiв [3], а з Чернiгiвськоï
губернiï у 1900 роцi одинадцять [13].
Програма занять на курсах складалася виключно iз спецiальних дисциплiн.
Цим промисловi курси вiдрiзнялися вiд короткотермiнових педагогiчних
курсiв, до програми яких входили методики викладання предметiв
початковоï школи, а з початку XX ст. i загальноосвiтнi предмети.
Заняття складалися з теоретичноï та практичноï частин.
Теоретичнi заняття являли собою бесiди та лекцiï з питань
садiвництва та городництва. Практичнi заняття проводилися в саду та на
дослiдних дiлянках, де кожний курсант мав свою грядку, на якiй
самостiйно готував землю до посадок, висаджував рослини та протягом
усього циклу доглядав за ними. Окремi навички (наприклад, рiзнi технiки
щеплення) вчителi засвоювали в класах та лабораторiях.
Як проходили заняття, дають наочне уявлення звiти вчителiв Бере-
занськоï школи Нiжинського повiту Ю. Терлецькоï та
Вовнянського училища Новгородсiверського повiту Н. Катко, якi за
направленням Чернiгiвського губернського земства у 1900 роцi, навчалися
на курсах садiвництва та городництва при Уманському училищi землеробства
та садiвництва. Звiти були наданi вчителями Чернiгiвськiй земськiй
управi та надрукованi у ïï рiчному звiтi [13].
Ось як описанi першi днi занять на курсах.День перший.
З 8 до 12 годин практичнi заняття з городництва: копання грядок.
З 15.30 до 17 годин теоретичнi заняття з городництва: вибiр мiсця пiд город, ґрунт та добрива.
День другий.
З 8 до 12 годин практичнi заняття з городництва: пiдготовка гряд,
посадка кавунiв, огiркiв у горщиках та наочне знайомство з будовою
парникiв.
З 15.30 до 17 годин теоретичнi заняття з городництва: поняття про грядки-
парники, умови, якi необхiднi для життя рослин у парниках; розмноження
рослин та ïхнє заплiднення.
День третiй.
З 6 до 10 годин практичнi заняття з городництва: висiвання капусти,
редьки, буряка, пастернаку та петрушки. З 15.30 до 17 годин теоретичнi
заняття з городництва: атавiзм та константнiсть рослин; покращення
породи самоï у собi; утворення нових порiд; вибiр насiнних рослин;
збiр насiння, його чистка, сортування та зберiгання.
День четвертий.
З 5 до 9 годин практичнi заняття з садiвництва: копання в перевал для
посадки сiянцiв i в один штик для розплiдника.
З 15 до 17 годин теоретичнi заняття з садiвництва: значення
плодiвництва; сучасний стан плодiвництва у Росiï; роль
народноï школи у розповсюдженнi плодiвництва. Фiзiологiя рослин.
У наступнi днi курсисти працювали на своïх грядках з пяти шести
годин ранку, вчилися висаджувати, пересаджувати, пiкiрувати городнi
рослини. На практичних заняттях з садiвництва вчителi вчилися
висаджувати плодовi дерева та кущi, робити щеплення, знайомилися iз
способами розмноження, обрiзки та формовки крони, боротьби iз шкiдниками
та хворобами. Усi слухачi самостiйно висаджували деревця, доглядали
ïх, робили щеплення. А першi навички щеплення вони здобували,
тренуючись у навчальних класах на вербових гiлках.
На теоретичних заняттях розглядалися теми: будова клiтин, насiння,
частин рослини; фiзiологiя рослин, рух сокiв у рослинi, значення цього
процесу у садiвництвi; життя рослини вiд проростання насiння до
плодоносiння; поняття про культури городнiх та плодових рослин (загалом
близько 60 культур); розведення плодових дерев; значення спорiдненостi
рослин в щепленнi та окулiруваннi; способи впливу на врожайнiсть;
складовi середовища, в якому може жити рослина, значення поживних
речовин i форми, в яких вони засвоюються рослиною; добрива.
По закiнченнi занять, проводилися iспити. На практичнiй частинi вчителю
було запропоновано посадити шiсть кущикiв полуницi за всiма правилами
мистецтва. А от висаджувати дерево, на радiсть курсиста, йому не
довелося: посаджене ним ранiше деревце добре прижилося i щеплення дало
хороший результат, що задовольнило екзаменаторiв.
З теорiï його запитали про довголiття плодових дерев, про
омолоджування старого дерева, про кiлькiсть та якiсть плодiв, припинення
росту дерева, що надто швидко росте i не дає плодiв.
Учителi у своïх звiтах високо оцiнили результати навчання на
курса:, зазначили, що надбаних знань ïм вистачить для роботи в
школi. Побувавши на курсах, мимоволi усвiдомлюєш, дiйшов висновку
вчитель Н. Катко, що сiльська школа без землi лише наполовину школа. Я
влаштую на шкiльнiй землi розплiдник, писала Ю. Терлецька, засаджу сад
та город. Роботи в саду будуть вестися учнями або, в крайньому разi, у
присутностi учнiв.
Стосунки, якi складалися пiд час занять на курсах, продовжувалися i
пiсля ïхнього закiнчення. Учителi повсякчас могли звернутися до
викладачiв училища за порадою, а також за насiнням, дичками та щепленими
деревами для шкiльних садiв та городiв.
Земства дуже серйозно ставилися до навчання своïх учителiв на
сiльськогосподарських курсах. Так, наприклад, Херсонська та Єлiсаветградсь-
ка повiтовi земськi управи прийняли рiшення розпочати розведення при
школах садiв та городiв, щоб не пропали задарма знання, якi вчителi
здобули на курсах [3]. Пiд сади та городи при школах видiлялася земля,
асигнувалися кошти на придбання iнвентарю, саджанцiв, насiння тощо.
Пришкiльнi сади та городи, якi розводили вчителi пiсля навчання на
курсах садiвництва та городництва, виконували у селi роль зразково-
дослiдних дiлянок, ставали школою не тiльки для учнiв, але й для
ïхнiх батькiв, сприяли пiдвищенню агротехнiчноï культури
населення.
Лариса Бадья
аспiрант
Уманського державного
педагогiчного унiверситету
iменi Павла Тичини
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Веселовский Б.Б. История земства за сорок лет. СПб: Изд. О.Н.
Поповой, 1909. Т. 1. 724 с. - О курсах ручного труда и корзиноплетения // Сборник Херсонского
- земства. 1904. 11. С. 7883.
- Хозяйственно-статистический
административному отчету Херсонской губернской земской управы.
- Херсон: Тип. О.Д. Ходушиной, 1895. С. 117118.
- Отчет о
гг. // Сборник Херсонского земства. Херсон. 1904. 12. С.
- 6274.
- Харк. ДОА. Ф. 304, оп. 1, од. зб. 512, спр. 23, арк.
садоводству, огородничеству и пчеловодству и о командировании на них
- учителей сельських училищ Харьковской губернии.
- Начальное
- Тип. Печатник, 1910. Ч. 1. 330 с.
- Сельско-хозяйственные
распоряжений Полтавского Губернского Земства. Полтава: Типо-
- Литография Л. Фришберга, 1901. С. 710711.
- Харк. ДОА. Ф. 266,
оп. 1, од. зб. 859 а, арк. 1518. - http://www.udau.edu.ua/
- Черкас. ДОА. Ф. 444, оп. 1 Уманське училище землеробства
садiвництва Головного управлiння землеупорядкування i землеробства,
- м. Умань Киïвськоï губернiï.
- Хмельниц. ДОА. Ф
народных училищ на курсы садоводства и огородничества в Уманскую
- сельскохозяйственную школу.
- Хмельниц. ДОА. Ф. 233, оп. 1,
- в Уманское среднее училище садоводства и земледелия.
- О
пчеловодства и шелководства в 1900 году // Отчет Черниговской
Губернской Земской Управы за 1900 год. Чернигов: Тип. Губернского
- Земства, 1901. С. 109119.
- Сельско-хозяйственные курсы для
распоряжений Полтавского Губернского Земства за вторые четыре
трехлетия (с 1883 по 1894 г. включительно). Полтава: Типо-Литография
- Л. Гришберга, 1901. С. 710711.
- Деятельность по народному
Обзор Херсонской губернии за 1903 год: Приложение к Всеподданейшему
отчету Херсонского губернатора. Xepcoн, 1904. С. 8082.
