Утвердження самоцiнностi людського життя в баладi Шиллера Рукавичка

Життя найцiннiше, що є у людини, єдине i неповторне. I ми
повиннi цiнувати цей дар. Наше життя то лише мить мiж минулим i
майбутнiм, тому прожити його треба гiдно. Якщо ти сильна особистiсть, то
зможеш пережити i перемогти всiлякi негаразди. Як стверджував Сенека:
“Життя цiнується не за тривалiстю, а за змiстом”.
Великий нiмецький письменник Й.Ф.Шиллер народився у мiстi Марбаху. Сiм'я
Шиллерiв багато мандрувала за полком, в якому служив батько, а пiсля
його вiдставки переïхала до Людвiгбурга. На 9 роцi життя хлопчика
вiддали вчитися до латинськоï школи. Батьки хотiли, щоб Фрiдрiх
обрав кар'єру священнослужителя, та його вабило художнє
слово. На цей час припадають першi лiтературнi спроби майбутнього поета
та драматурга.
Балади Ф.Шиллера можна зарахувати до його фiлософськоï лiрики.
Сюжети для своïх балад Шиллер черпав з iсторiï античноï
чи середньовiчноï. Автор намагався спонукати читача до роздумiв,
зачепити його моральнi почуття. Знаними баладами Шиллера є
“(вiковi журавлi”, “Келих”, “Лицар
“Тогенбург”, “Рукавичка”. Герцог Карл
Євгенiй у 1772 роцi органiзував школу Карлсшуле, яка згодом
перетворилася на академiю. На бiду для родини Шиллерiв, Карл
Євгенiй помiтив Фрiдрiха i зарахував хлопця до академiï. Цей
заклад був справжньою в'язницею.
Найбiльшою вiдрадою для юнака була поезiя. Використовуючи кожну вiльну
хвилину, Фрiдрiх писав вiршi, працював над п'єсою
“Розбiйники”.
Сюжет “Рукавички” Шиллер знайшов в однiй французькiй
хронiцi. Мова йшла про випадок, що стався в часи правлiння короля
Франциска I (XVI ст.). Лiтописець так описав цю подiю: “Одного
разу, коли Франциск i збирався дивитися на борню левiв, одна дама
впустила свою рукавичку i сказала закоханому в неï лицарю Делоржу:
“Якщо хочете справдi переконати мене, що так сильно кохаєте,
як оце щоденно в цiм присягаєтесь, то пiднiмiть рукавичку”.
Делорж спустився вниз, взяв рукавичку, що лежала посерединi мiж
жахливими звiрями, повернувся на трибуну i кинув дамi в обличчя. Вiдтодi
вiн уже не хотiв ïï нiколи бачити, незважаючи на неодноразовi
запрошення та натяки з ïï боку”.