Залiзна логiка головного героя та основнi принципи дедуктивного методу
Вперше в лiтературi твори , в центрi яких було розгадування
таємниць, зявилися в Едгара По, але насправдi засновником
детективного жанру справедливо вважати англiйського письменника Артура
Конан Дойля. Вiн написав цiлий цикл оповiдань i повiстей про приватного
детектива Шерлока Холмса. Загадки i таємницi завжди приваблюють i
захоплюють. Зазвичай лiтературнi героï дiзнаються про
таємницi безпосередньо беручи участь у подiях або ж з розповiдей
iнших героïв. Розгадкою таємничих iсторiй, зiставляючи факти
i вибудовуючи логiчнi ланцюжки, у Конан Дойля займається,
практично не виходячи зi свого робочого кабiнету на Бейкер-стрiтт,
розумний i спостережливий детектив Шерлок Холмс. Вiн на очах у свого
приятеля доктора Ватсона вiдновлює картину подiï, наче сам
був на мiсцi злочину.
Коли Шерлок Холмс, вперше побачивши людину, розповiдає масу
подробиць з ïï життя, це бiльше схоже на фокус, якому не
перестає дивуватися Ватсон, добре знайомий з методом знаменитого
детектива. Така унiкальна здатнiсть Шерлока Холмса в кожнiй розповiдi i
кожного разу викликає у читача захоплення. Так, у Союзi рудих про
клiєнта, що тiльки-но зявився i в якому Ватсон не помiчає
нiчого особливого, Шерлок Холмс розповiдає багато цiкавого.
Наприклад, мiстер Уïлсон свого часу заробляв фiзичною працею, вiн
нюхає тютюн, вiн франкмасон, був у Китаï i протягом останнiх
декiлькох мiсяцiв йому доводилося багато писати. Усi цi висновки
побудованi на реальних спостереженнях i легко пояснюються героєм:
Вашi руки розповiли менi про це. Ваша права рука бiльше вiд лiвоï.
Ви працювали нею, i мязи на нiй стали бiльшими. Про франкмасонство
здогадатися неважко, оскiльки ви носите запонку iз зображенням дуги i
кола. I лише в Китаï могла бути витатуйована та рибка, що
красується на вашому правому запястi. На очах у здивованих читачiв
i не менш здивованого Ватсона, Шерлок Холмс вкотре доводить, що основний
принцип дедуктивного методу полягає у розпiзнаваннi найдрiбнiших
деталей i подробиць, зiставленнi фактiв, вибудовуваннi логiчноï
послiдовностi. А гарне знання життя i багатий досвiд дозволяють Шерлоку
Холмсу творити дива. Будь-яка найдрiбнiша деталь стає зачiпкою,
ниточкою, що приводить до розгадування злочину.
Можливостi розуму не мають меж ось головна думка автора, яку вiн
утверджує за допомогою Шерлока Холмса. Потрiбно тiльки навчитися
користуватися цими можливостями, чому i намагається навчитися
доктор Ватсон. I хоча Шерлок Холмс стверджує, .що вiн тiльки
приватний детектив, а в першу чергу вiн учений, дослiдник, саме такi
методи у повсякденному життi найчастiше використовують вченi.
Розслiдування злочинiв це лише окремий випадок, коли
використовується логiчний пiдхiд. Оволодiння дедукцiєю i
здатнiстю логiчно мислити стануть у пригодi кожнiй людинi. Тому читачiв
багатьох поколiнь так приваблюють розповiдi про Шерлока Холмса.
