Зв´язок загадок з iншими жанрами фольклору та з писемною лiтературою

Загадки дуже тiсно пов´язанi з iншими жанрами усноï
словесностi. Перш за все, як уже зазначалось, ґенетично вони
пов´язанi з мiфологiєю мiстять елементи давнiх вiрувань
(анiмiзму, тотемiзму), а також з магiєю: спорiдненi iз
замовляннями, в яких з певних причин вказується не пряма назва
предметiв чи явищ, а ïх описова метафорична форма. У найдавнiших
загадках збереглися залишки вiри в магiчну дiю слова, тому подекуди в
давнiх колядках i вiншуваннях зустрiчаються побажання у формi загадок.
Загадки виявляють тiсний зв´язок iз народною лiрикою. У календарно-
обрядовому циклi вони найчастiше зустрiчаються урусаль-них пiснях, де
вiдгадуванню загадок надається магiчна сила. Змiст цих пiсень у
переважнiй бiльшостi однаковий. Русалка, зловивши хлопця чи дiвчину,
обiцяє вiдпустити, якщо той вiдгадає загадку. Варiанти
загадок русалок дуже рiзнi, але однотипнi. Як правило, вони залишаються
нерозгаданими, а русалка забирає жертву з собою.
Спостерiгається зв´язок жанру i з родинною обрядовiстю,
зокрема весiльною драмою. У багатьох реґiонах iснує звичай,
що наречений повинен вiдгадати ряд загадок перед тим, як до нього
виведуть наречену. Це спрощений i видозмiнений обряд, корiння якого у
дуже давньому звичаï випробування нареченого перед весiллям. Якщо
вiн не виконав запропонованих завдань чи не вiдгадав загадок, то вiн
вважався недостойним нареченоï, i вона не ставала його дружиною. Це
зафiксовано у рядi загадок: Сонечко-околечко, посерединi живиця, хто не
одгадає, не буде жениться (Колесо i дзеркало).
Продовження використання загадок для виявлення здiбностей хлопця чи
дiвчини у дошлюбний перiод зустрiчаємо у лiричних пiснях про
кохання . Так, звертаючись до коханоï, хлопець говорить:
… Загадаю загадочку Вiдгадаєш моя будеш. Не вгадаєш
чужа будеш.
Таке вiдгадування загадок могло також вiдiгравати роль не випробування,
а ворожiння. Вiдлуння цього та iнших звичаïв простежується i
в епосi. З усiх епiчних жанрiв найближчими до загадок є казки у
них використовуються тi ж прийоми способу моделювання дiйсностi
(персонiфiкацiя, метафорика, алегорiя, фантастичний компонент та iн.),
тому в казках завжди створюється атмосфера загадковостi. I.
Березовський, порiвнюючи цi два жанри, зазначав: Розповiдне начало в
казцi є основною ознакою епiчного ставлення художника до
дiйсностi, а в загадцi воно фактично виражане нiби в прихованiй формi.
Справдi, чимало загадок за характером образу є стислим, гранично
сконденсованим викладом ознак певного явища, яке б могло бути предметом
вiдтворення в такому ж планi значного за розмiром художнього полотна.
Саме тому iнодi один i той же образ фiгурує i в казцi, i в
загадцi, знаходячи рiзний ступiнь деталiзацiï, по-рiзному
розгортаючи закладене в ньому розповiдне начало у вiдповiдностi з
можливостями кожного жанру.
Однак i самi загадки часто використовуються як парадигма сюжетобудування
казок. Особливо у героïко-фантастичному циклi вони вводяться в
канву тексту як один iз шляхiв випробування героя перевiрка його
кмiтливостi i винахiдливостi, здатностi мислити, аналiзувати рiзнi явища
дiйсностi. Подекуди в казках загадуванням загадок ведеться двобiй мiж
героєм i антигероем. Тобто замiсть того, щоб мiрятися силою, вони
мiряються розумом. Перемагає той, хто вiдгадав усi загадки
супротивника. Таке вирiшення розвитку сюжету казки не є
випадковим. Вiдомо, що у давнину були випадки, коли два вороги чи навiть
ворожi армiï, щоб не проливати кровi, змагались, задаючи один
одному загадки. Вiд умiння вiдгадувати ïх залежала подальша доля
(як це вiдображено i в казках). Часто той, хто не вiдгадував загадки,
платив за це своïм життям. Адже перипетiï сюжету передбачають
розгадування таємницi.
Таке серйозне ставлення до цього жанру у давнину спричинилося до того,
що загадки поширенi не лише як елемент казковоï прози, а й як
складова частина героïчного iсторичного епосу. Так, у думах та
iсторичних пiснях оспiвуються випадки, коли турки чи татари загадують
загадки полоненому козаковi, i, якщо вiн ïх вiдгадує,
вiдпускають на волю. В iсторичних документах зафiксовано подiбний звичай
часiв середньовiччя: перед стратою засудженоï на смерть людини
ïй привселюдно задавали загадки, i, якщо вона ïх вiдгадувала,
звiльняли вiд покарання.
Як бачимо, загадки займали важливе мiсце у свiтоглядi i життi людей,
ïм надавалося важливого магiчного значення. Подiбне розумiння жанру
знаходимо у творчостi усiх народiв. Особливо важлива роль вiдводилася
загадкам в краïнах Азiï i Близького Сходу. У Бiблiï
згадуються випадки поєдинку загадками (Самсон загадує
загадку филистимлянам). Не менш важливою загадка є у грецькiй
культурi. Вiдомий грецький мiф про Сфiнкс, яка вбивала кожного, хто не
давав вiдповiдi на загадку. Нiхто не витримав цього випробування, крiм
Едiпа, який перемiг Сфiнкс мудрiстю, правильно вiдповiвши на загадку.
Уже в древнi часи загадка була вироблена як окремий жанр iз певними
специфiчними рисами, i навiть у Арiстотеля знаходимо доволi детальний
аналiз рис цього жанру. У давнiшi часи загадки розвивалися в тiсному
зв´язку з писемною лiтературою. Ф. Колесса пiдмiтив, що особливо
важливий вплив на розвиток i поширення загадок в Украïнi справили
апокрифи i Пчели, що прийшли до нас з Вiзантiï. Саме тому, на думку
дослiдника, у цьому жанрi так багато мандрiвного матерiалу. Зворотнiй
зв´язок загадок iз писемною лiтературою прослiдковується i в
наступнi епохи. Цей жанр використовували у своïй творчостi
письменники давньоï лiтератури. Так, I. Галятовський скористався
формою загадки для розгортання проповiдi Ключ разумєнiя; в основi
твору питання типу формулювань з Притчей Соломонових: Що є в свiтi
простiше, нiж шлях орла в повiтрi, змiï на каменi i корабля на
морi?. А. Байбаков вводив вiршованi загадки у свiй пiдручник поетики; М.
Костомаров опрацював казку-загадку Семилiтка у п´єсi
Загадка. Поетичними обробками загадок є деякi байки Л.
Боровиковського, Л. Глiбова (цикл Загадки та вiдгадки), твори О.
Федьковича та iн. Розширена iнтерпретацiя народноï загадки казка М.
Коцюбинського Десять робiтникiв. Елементи та прийоми цього жанру вводять
П. Тичина у Пастелi, А. Шиян у дитячу п´єсу Котигорошко (тут
герой вiдгадує загадки Водяника), В. Сосюра у вiршi У плащi:
Мишенята синi на парканi то промiння (одгадай, чиє?..). Серед
сучасних письменникiв популярними є поетичнi загадки М.
Сингаïвського.
На сьогоднi загадки майже повнiстю перейшли в дитячий фольклор. Мiстячи
в собi елемент гри, що збуджує уяву того, хто має вiдгадати,
загадки захоплюють дiтей i виконують пiзнавальну та розвиваючу
функцiï. У багатьох народiв цей жанр був i залишається
засобом формування i розвитку розумових здiбностей молодих людей,
вироблення здатностi до аналiзу, зiставлення явищ. Це широко
використовується в украïнськiй народнiй педагогiцi.