Iноземний, iншомовний

Iноземний, iншомовний. Iноземний такий, що належить iншiй краïнi,
державi, чужому краєвi. Пiдiйшли до Севастополя, а назустрiч уже
гудуть гудки в мiстi страйкує севастопольський пролетарiат, на
вулицях манiфестацiï, братання з iноземними матросами (О. Гончар).
Iноземний вживається також у сполученнi з iменником мова. Першим
перекладом Капiталу на iноземну мову був росiйський переклад (Наука i
життя). Проте якщо йдеться не про мову в цiлому, а про певнi
ïï елементи, наприклад лексичнi, слова, термiни, назви, майже
в усiх стилях уживають слово iншомовний, а не iноземний: iншомовна
назва, словник iншомовних слiв, iншомовнi запозичення. …Ленiн,
вживаючи дiйсно необхiднi й незамiннi iншомовнi термiни, дбайливо
роз'яснював ïх значення (Мовознавство). Чи не пора нам оголосити
вiйну вживанню iншомовних слiв без потреби? (В. I. Ленiн). I лише в
художнiй лiтературi, де словосполучення може виступати не з суто
термiнологiчним значенням, а мати певне емоцiйне, образце забарвлення
або вживатися з де- 86 яким семантичним змiщенням iз стилiстичною метою,
часом натрапляємо на словосполучення iноземнi слова. Здебiльшого
де буває тодi, коли йдеться про слова, властивi тiльки чужiй мовi,
рiдною не запозиченi. Бiльше вони iноземних слiв не знали i весело
засмiялись (П. Панч). Отже, iнститут iноземних мов, але слова iншомовнi.
Нечiтке розрiзнення близьких словосполучень, можливо, пояснюється
тим, що в росiйськiй мовi слово иноязьiч- ньш, яке вiдповiдає
украïнському iншомовний, дуже мало поширене (сфера його вживання
здебiльшого обмежена лiнгвiстичною лiтературою), i там, де мало б бути
ино- язьiчньïй, узвичаïлося иностранньïй.