Спрощення в групах приголосних
Спрощення в групах приголосних також зумовлюється характером звукосполу чень приголосних, темпом мовлення та iншими чинниками. Одна з особливостей спрощення в украïнськiй мовi полягає в тому, що, на вiдмiну вiд росiйськоï мови, спрощений в усному мовленнi приголосний не передається i на письмi: [пi'зно] - тзно — [тисжяе'виТ] — тижневий, [ви^iзни'ï] — виïзний i под. До першоï групи спрощень, що закрiплюються правописом, у сучаснiй украïн ськiй лiтературнiй мовi належать: [жн] [жди]: кожний (iз кождьныи), тижня; [зн] |? | [здн]: пiзно (iз поздьно), виïзний; [сн] <- [слн]: масний (iз м асльний), ремiсник, навмисне; [сн] (скн]: тиснути (iз тискнути); [сц] — [стц]: м iсце (iз м+стьце); [нц] <- [лиц]: сонце (iз сьлньце); [рц] 4 — [рдц]: серце (iз сьрдьце); [ич] — [рнч]: гончар (iз гьрньчарь), [скл] 4 — [с т о ]: скло (iз ст ькло). Другу групу спрощень становлять такi, що охоплюють в усному мовленнi всi ви падки, а на письмi в деяких словах не передаються: [сн] < — [стн]: чесний (iз чьстьний), корисний, якiсний, вiсник, але в словах iншомовного походження типу компостный, баластний, контрастний, форпостний, аванпостний i под. всупереч вимовi пи шуться неспрощенi групи приголосних. Наявне спрощення [стн] — [сн] i в словi шiстнадцять [шiсна'дц'ат'], але орфографiєю воно не закрiплюється; [ся] — [ста]: щасливий (iз счастьливьи), слати (iз стьлати), улесливий, але в словах кiстлявий, пестливий, хвастливий i под. [т] зберiгається на письмi; [с'к] <- [стс'к]: мiський (iз мЪстьскый), але туристський, хоч вимовляється (турн'с'пгi]. 112 Третю групу становлять слова, утворенi за допомогою суфiксiв -ськ-. -ств вiд iншомовних твiрних основ iз кiнцевими групами приголосних. У таких новотворах склалися багаточленнi звукосполучення, якi, як правило, в усному мовленнi спро щуються, а на письмi передаються повнiстю i без будь- яких виняткiв: [студе'н'с'юц] - студентський, студентство; [аге'нство] — агентство i под.
