Спрощення в групах приголосних

Спрощення в групах приголосних також зумовлюється характером
звукосполу чень приголосних, темпом мовлення та iншими чинниками. Одна з
особливостей спрощення в украïнськiй мовi полягає в тому, що,
на вiдмiну вiд росiйськоï мови, спрощений в усному мовленнi
приголосний не передається i на письмi: [пi'зно] - тзно —
[тисжяе'виТ] — тижневий, [ви^iзни'ï] — виïзний i
под. До першоï групи спрощень, що закрiплюються правописом, у
сучаснiй украïн ськiй лiтературнiй мовi належать: [жн] [жди]:
кожний (iз кождьныи), тижня; [зн] |? | [здн]: пiзно (iз поздьно),
виïзний; [сн] <- [слн]: масний (iз м асльний), ремiсник,
навмисне; [сн] (скн]: тиснути (iз тискнути); [сц] — [стц]: м iсце
(iз м+стьце); [нц] <- [лиц]: сонце (iз сьлньце); [рц] 4 —
[рдц]: серце (iз сьрдьце); [ич] — [рнч]: гончар (iз гьрньчарь),
[скл] 4 — [с т о ]: скло (iз ст ькло). Другу групу спрощень
становлять такi, що охоплюють в усному мовленнi всi ви падки, а на
письмi в деяких словах не передаються: [сн] < — [стн]: чесний
(iз чьстьний), корисний, якiсний, вiсник, але в словах iншомовного
походження типу компостный, баластний, контрастний, форпостний,
аванпостний i под. всупереч вимовi пи шуться неспрощенi групи
приголосних. Наявне спрощення [стн] — [сн] i в словi шiстнадцять
[шiсна'дц'ат'], але орфографiєю воно не закрiплюється; [ся]
— [ста]: щасливий (iз счастьливьи), слати (iз стьлати), улесливий,
але в словах кiстлявий, пестливий, хвастливий i под. [т]
зберiгається на письмi; [с'к] <- [стс'к]: мiський (iз
мЪстьскый), але туристський, хоч вимовляється (турн'с'пгi]. 112
Третю групу становлять слова, утворенi за допомогою суфiксiв -ськ-. -ств
вiд iншомовних твiрних основ iз кiнцевими групами приголосних. У таких
новотворах склалися багаточленнi звукосполучення, якi, як правило, в
усному мовленнi спро щуються, а на письмi передаються повнiстю i без будь-
яких виняткiв: [студе'н'с'юц] - студентський, студентство; [аге'нство]
— агентство i под.