Сучаснi Вiйськово-повiтрянi сили
Сучаснi Вiйськово-повiтрянi сили були утворенi при злиттi двох вiйськ— ПВО й ВВС. Тепер це зовсiм новий вид Збройних сил РФ. Вони
вiдрiзняються оперативно-стратегiчними властивостями, призначенням.
Тепер цим вiйськам ставлять зовсiм iншi завдання. Тепер оргструктури
становлять повiтрянi армiï ВГК (СН), повiтрянi армiï ВГК (ВТА)
i окремi з'єднання ПВО. Об'єднаннi ВВС i ПВО стало першою
дiєю подiбного роду у вiтчизнянiй вiйськовiй iсторiï. Вони
пiдкоряються безпосередньо головнокомандуючому ВВС. Також в оперативному
порядку вони можуть пiдкоряться командуючим вiйськами вiйськових
округiв. При воєнних дiях — командуючим вiйськами фронтiв
При об'єднаннi вiдбулося скорочення бойового складу (у порiвняннi
з 1991 р.). При цьому бомбардувальн i штурмова (ударна) становить
близько 1/3 вiд загальноï кiлькостi авiаполкiв
Iснує два види бойових дiй (якщо опиратися на практику вiйськового
мистецтва, як вiтчизняного, так i свiтового). От цi види: настання
(також мається на увазi контрнаступ) i оборона
Першими в збройних силах завжди розвивалися сухопутнi вiйська, потiм, у
мiру розвитку сил i засобiв збройноï боротьби, вiйськово-морськi
сили. Останнiми розвиваються вiйськово-повiтрянi сили
У всiх видiв ВР строго визначене чiльне фiзичне середовище ведення
воєнних дiï. Так у СВ — суша, ВМФ — море; ВВС
— повiтряний простiр
У другiй половинi 50-х, рокiв як це не дивно, починають формуватися ще
два види ВР. Цими вiйськами стали вiйська ПВО й РВСН. Тепер СРСР —
це єдина краïна де iснує п'ять видiв вiйськ. Давайте,
перелiчимо ïх: , ВВС, ВМФ, ВПВО, РВСН.
Тепер уже не секрет, що це стало однiєï iз численних помилок
полiтичного й вiйськового керiвництва комунiстичного будуючи
Цю помилку вирiшили виправити чотири десятилiття через. В 1999 р. ВР
стала не п'яти видовий, а чотирьох видовий. До початку XXI столiття
Росiя знову вживає реформу й стає трьох структурною (це було
до 1954 р.). При цьому залишається колишнiм, навiть можна сказати,
що змiцнює, статус ядерноï держави
Новi види вiйськ (загальновiйськовi армiï, танковi армiï,
повiтрянi флоти, повiтрянi армiï, ВВС вiйськових округiв i т.п.)
можуть створюватися тiльки при постiйному розвиток сил i засобiв
збройноï боротьби
В 1936 р. уперше в Радянському Союзi було створено оперативне авiацiйне
об'єднання — авiацiйна армiя резерву ВГК (армiя особливого
призначення — АОН). Уже в 1940 р. у жовтнi на базi трьох АОН
утворене перше оперативно-стратегiчне авiацiйне об'єднання ВВС
СРСР — Дальнебомбардировочная авiацiя Головного Командування (ДБА
ГК). Саме вони є попередником сучасноï ТАК.
При подальшому розвитку теорiï й практицi в цих вiйськ з'явилося
нове застосування — операцiï
Варто вiдзначити дуже цiкавий факт. Уже тодi самостiйна стратегiчна
повiтряна операцiя вважалася головною й основною формою застосування ДБА
ГК.
Всi бойовi дiï проходили пiд участю частин ДБА, i розглядалися як
невiд'ємна частина воєнних дiй
Тепер стало нормою проведення бойових дiй з пiдтримкою авiацiï.
Прикладом служить компанiя яку провели ВВС багатонацiональних сил пiд
час вiйни в Перськiй затоцi (1991 р.).
Достатня кiлькiсть вiйськових копань ((”Лисиця в пустелi”,
агресiя США й НАТО проти Югославiï) показали, що повiтрянi
операцiï iз широким використанням високоточноï зброï,
особливо крилатих ракет морського й повiтряного базування (КРМВ, КРВБ),
є основними при атацi й при нанесеннi вiйськовоï поразки
супротивниковi
Досвiд збройноï боротьби став головним визначальним фактором привиборi способу проведень вiйськових акцiй. Тепер уже складно вiдмовитися
вiд операцiï як форми й тактики проведення вiйни, ïх необхiдно
постiйно пiзнавати, розвивати як невiд'ємну складову частину
вiйськового мистецтва
В операцiï й бойових дiй один початок i вони взаємно
обумовленi. Але проте вони отличимие друг вiд друга по змiсту й способам
виконання бойових завдань, що має важливе практичне значення, як
для теорiï, так i особливо для практики пiдготовки й ведення
операцiй (у т.ч. повiтряних). Змiст поняття “Операцiя” може
бути представлене в такому видi
Операцiя — сукупнiсть погоджених i взаємозалежних по метi,
завданням, мiсцю й часу боïв, боïв, ударiв i маневрiв
рiзнорiдних вiйськ (сил) об'єднань, проведених одночасно й
послiдовно по єдиному задумi й плану для рiшення оперативних i оперативно-
стратегiчних завдань на театрi вiйни (воєнних дiй), стратегiчному
або операцiйному напрямках у встановлений перiод часу
Операцiï можуть бути загальновiйськовими, морськими, повiтряними,
спiльними й самостiйними
Повiтряна операцiя (В) являє собою сукупнiсть завчасно
спланованих, погодженiй i взаємозалежних по метi, завданням, мiсцю
й часу авiацiйних ударiв, повiтряних i протиповiтряних боïв i
боïв, спецiальних польотiв декiлькох, як правило, об'єднань i
окремих з'єднань Вiйськово-повiтряних сил, проведених у
взаємодiï з об'єднаннями (з'єднаннями, частинами)
iнших видiв Збройних сил i пологiв вiйськ по єдиному задумi й
плану, пiд єдиним командуванням для рiшення протягом установленого
часу оперативних i оперативно-стратегiчних завдань на театрi вiйни
(воєнних дiй) або на стратегiчному, операцiйному напрямку, або у
вилученому вiйськово-географiчному районi (ВГР).
Бойовi дiï являють собою сукупнiсть авiацiйних ударiв, повiтряних i
протиповiтряних боïв i боïв, спецiальних бойових польотiв
пiдроздiлiв, частин, з'єднань об'єднань (окремих
з'єднань) Вiйськово-повiтряних сил, проведених по єдиному
задумi й плану для рiшення в основному тактичних, а також оперативно-
тактичних завдань у боï (операцiï), а в окремих випадках i
оперативних завданнях
ОПЕРАЦIÏ Й БОЙОВI ДIÏ
У чому головнi вiдмiнностi повiтряноï операцiï вiд бойових
дiй?
1. Повiтряна операцiя проводиться короткочасно, протягом декiлькох доби
(у середньому, у межах 2-10) з метою рiшення оперативно-стратегiчних
i оперативних завдань
Бойовi дiï ведуться безупинно протягом бою, бою, операцiï
Сухопутних вiйськ (сил ВМФ) з метою рiшення, як правило, тактичних i оперативно-
тактичних завдань
2. У проведеннi повiтряних операцiй передбачається участь
декiлькох об'єднань ВВС (наприклад, армiï ВВС i ПВО,
округу ВВС i ПВО) i тiльки в окремих випадках — сил i засобiв
одного об'єднання ВВС, наприклад повiтряноï армiï ВГК
(СН).
Бойовi дiï ведуться пiдроздiлами, частинами, з'єднаннями
авiацiï й ПВО, а в окремих випадках i одиночних лiтаках, парами
лiтакiв
3. Основним способом рiшення бойових завдань у повiтрянiй операцiï
є масованi авiацiйнi або авiацiйно-ракетнi удари (МАУ, МАРУ).
Важливо звернути увагу на те, що МАУ (МАРУ) i в роки Великоï
Вiтчизняноï вiйни, i на великих навчаннях вiтчизняних ВР у
пiслявоєнний перiод виконували одне або кiлька об'єднань ВВС
(повiтряних армiй).
4. Проведення повiтряноï операцiï зв'язано звичайно iз
проривом ПВО супротивника, а ведення бойових дiй — переважно з
подоланням ворожоï ПВО. Для прориву протиповiтряноï оборони
авiацiйними об'єднаннями конче потрiбно залучення сил (засобiв)
фронту, а саме: ракетних вiйськ (РВ) i артилерiï, частин РеБ i
армiйськоï авiацiï, пiдроздiлiв розвiдки, а на приморських
напрямках — i сил флоту
5. Повiтрянi операцiï, як свiдчать досвiд Великоï
Вiтчизняноï вiйни й досвiд великих пiслявоєнних навчань,
проводилися за рiшенням ВГК (Генштабу).
Бойовi дiï ведуться як вiдповiдно до рiшень командуючого
об'єднанням (окремим з'єднанням) ВВС, так i командирiв
з'єднань i частин ВВС i ПВО, прийнятими на виконання поставлених
з'єднанню (частини) бойових завдань
6. Керування силами й засобами, що приймають участь у повiтрянiй
операцiï, строго централiзованi. Пiдготовкою й веденням
повiтряноï операцiï безпосередньо керує, як показав
досвiд Великоï Вiтчизняноï вiйни, а також досвiд великих
навчань, головнокомандуючий ВВС особисто й через головний штаб ВВС
(ГШ ВВС).
Для бойових дiй, коли пiдроздiлами й частинами, що беруть участь у
виконаннi бойових завдань, безпосередньо керують ïхнi командири,
характерна децентралiзована форма керування. При цьому, однак,
командуючий об'єднанням ВВС через штаб здiйснює контроль за
ходом ведення запланованих бойових дiй
РОЗВИТОК ТЕОРIÏ Й ПРАКТИКИ
Теорiя й практика повiтряних операцiй постiйно обновляються, ïхнi
показники змiнюються залежно вiд оргструктури й бойового складу Вiйськово-
повiтряних сил, що складаються на озброєннi авiацiйних засобiв
поразки, характеру й масштабу операцiй, проведених Сухопутними вiйськами
на континентальних ТВД i Вiйськово-морським флотом (ВМФ) — на
морськi й приморських
Розвиток теорiï й практики повiтряних операцiй залежно вiд названих
факторiв доцiльно розглянути по трьох перiодах:
- перший — Велика Вiтчизняна вiйна — 1941-1945 гг.
- другий — 1945-1999 гг.
- третiй — з 1999 р. по сьогодення час
На початку Великоï Вiтчизняноï вiйни надмiрна роздробленiсть
радянських ВВС по вiйськових округах, загальновiйськовим армiям,
корпусам по сутi не представляла можливостi проводити повiтрянi
операцiï силами фронтовоï, армiйськоï й вiйськовоï
авiацiï. З огляду на непридатнiсть передвоєнноï
оргструктури ВВС Червоноï Армiï для ведення вiйни, що з
усiєю очевиднiстю пiдтвердив ïï початковий перiод,
Ставка ВГК ухвалила рiшення щодо кардинальному неï змiнi
На базi оргструктур ВВС фронтiв, армiйськоï й вiйськовоï
авiацiï iз травня по листопад 1942 р. створюються 17 великих
авiацiйних об'єднань — повiтряних армiй, якi оперативно
пiдкорялися командуючим фронтiв, безпосередньо — командуючому ВВС
РККА. Одночасно йшло постiйне нарощування резервiв Ставки ВГК. З осенi
1942 р. i до кiнця вiйни було сформовано 30 авiакорпусiв i 27 окремих
авiацiйних дивiзiй, оснащених новими лiтаками. У результатi вдалося
провести цiлий ряд успiшних повiтряних операцiй з рiзними метами
Всi повiтрянi операцiï були наступальними. За час Другоï
свiтовоï вiйни не вiдзначено нi однiєï оборонноï
повiтряноï операцiï — протиповiтряноï. Сили й
засоби ПВО у Велику Вiтчизняну вiйну, як свiдчить ïï iсторiя ,
вели досить успiшноï бойовоï дiï
По складу сил, що приймали участь у повiтряних операцiях, всi вони були
самостiйними, тобто проводилися тiльки ВВС РККА й АДД, що перебувала до
квiтня 1944 р. у безпосереднiм пiдпорядкуваннi Ставки ВГК. У роки
Великоï Вiтчизняноï вiйни не було розподiлу
(класифiкацiï) повiтряних операцiй по масштабах. Зате вони
класифiкувалися по ïхнiм цiлям, що й сьогоднi найбiльше доцiльно.
Головним, визначальним способом рiшення завдань повiтряних операцiй були
масованi авiацiйнi удари, у яких брали участь основнi сили ВВС,
приваблюванi коперации.
Характерна риса проведення повiтряних операцiй Великоï
Вiтчизняноï полягала в тiм, що основним засобом вогневоï
поразки заданих об'єктiв (цiлей) супротивника були некерованi
авiацiйнi бомби рiзного призначення
Всi повiтрянi операцiï готувалися по вказiвках Ставки ВГК, що
визначала мети, строки, райони ïхнього проведення, склад
приваблюваних сил авiацiï. Безпосереднiм органiзатором операцiй
були командуючий ВВС i штаб BBC. У кожнiй з них брало участь кiлька
авiацiйних об'єднань (вiд трьох до шести). Чiльне значення у
Велику Вiтчизняну вiйну мали повiтрянi операцiï, проведенi з метою
завоювання панування в повiтрi — однiєï з головних
стратегiчних завдань ВР СРСР у протиборствi з фашистською Нiмеччиною (8
з 15 повiтряних операцiй того перiоду). У чотирьох повiтряних операцiях
ставилося завдання розгромити оперативнi резерви й порушити
комунiкацiï супротивника, у трьох — пiдiрвати його вiйськово-
економiчний потенцiал супротивника
Безцiнний досвiд Великоï Вiтчизняноï вiйни — свiдчення
неправоти наступного твердження: “Iстотне зменшення бойового й
чисельного складу ВВС, а також значне скорочення фiнансування дiяльностi
вiйськ зажадало практично вiдмовитися вiд проведених об'єднаннями
ВВС операцiй i висунуло на перший план таку форму застосування, як
бойовi дiï” (див. статтю “ВВС шукають своє мiсце
в трьох видовiй структурi ВР”, “НВО” # 29, 2000 р.).
Операцiï (у тому числi повiтрянi) не можна “закрити”,
оскiльки народження в ХХ столiттi такоï форми застосування
оперативних i оперативно-стратегiчних об'єднань Збройних сил
— об'єктивна закономiрнiсть розвитку теорiï й практики
збройноï боротьби
Вивчення, розробку повiтряних операцiй як форму застосування оперативних
об'єднань росiйських ВВС можна тiльки виключити iз планiв
оперативноï пiдготовки, зрадивши тим самим забуттю не тiльки досвiд
Великоï Вiтчизняноï вiйни, але й вiдкинути уроки конфлiктiв
90-х рокiв. Але такий крок не буде сприяти посиленню значимостi нових
(об'єднаних) ВВС у рiшеннi основних завдань Збройних сил
Росiï, не забезпечить ïï вiйськовоï безпеки
Вiдзначимо, що розробка теорiï й практики повiтряних операцiй
iнтенсивно тривала й в 1961-1962 гг., коли з iнiцiативи Микити Хрущева
ВВС СРСР скорочуються на 41%, а бомбардувальна авiацiя (головна ударна
сила в повiтряних операцiях) — в 2,26 рази. Уже в ту пору
враховувався бурхливий розвиток високоточноï зброï класiв
“повiтря — повiтря”, “земля —
повiтря” (ЗРК), “повiтря — поверхня”. Результати
дослiджень теорiï повiтряних операцiй перевiрялися на великих
навчаннях Збройних сил краïни й закрiплювалися в основнi уставнi
документах
ДО 1988 р. бойовий склад ВВС СРСР збiльшується й досяг 78% рiвня
1953 р. Це з'явилося однiєю з умов вiдпрацьовування на навчаннях
повiтряних операцiй рiзного масштабу
В 80-х роках була розроблена система повiтряних операцiй (див. статтю
“Теорiя будiвництва нових ВВС”, “НВО” #10, 1998
р.). Одночасно iз цим створювалися математичнi моделi повiтряних
операцiй рiзного масштабу. До речi, автор цiєï статтi був
науковим керiвником деяких цих тим
У НОВИХ ВВС
Третiй перiод (з 1999 р. по теперiшнiй час) розвитку теорiï й
практики повiтряних операцiй має особливе значення. Це обумовлено,
насамперед, злиттям двох видiв ВР Росiï — вiйськ ПВО й ВВС
— в один (до 1 жовтня 1999р.).
Новi ВВС мають важливу оперативно-стратегiчну властивiсть: вони
одночасно призначенi й для настання (силами й засобами авiацiï), i
для оборони (силами й засобами ПВО). Однiєï з основних
завдань перетворених ВВС є боротьба за завоювання панування в
повiтрi, причому значимiсть ïï ефективного рiшення постiйно
зростає. Все це разом узяте спричиняється необхiднiсть
уточнень, доповнень форм застосування нових об'єднань ВВС: армiй
ВВС i ПВО, округу ВВС i ПВО, ВА ВГК (СН).
У статтi “Теорiя будiвництва нових ВВС” викладенi новi форми
оперативного застосування об'єднань перетворених Вiйськово-
повiтряних сил i способи виконання бойових завдань. Повiтрянi
операцiï нинiшнiх ВВС пропонується класифiкувати по двох
основних видах воєнних дiй: повiтрянi наступальнi операцiï
(ВНО) i повiтрянi обороннi операцiï (ВОО). Це в максимальному
ступенi вiдповiдає ïхнiм оперативно-стратегiчним
властивостям. При такiй класифiкацiï логiчно вiдпадає
необхiднiсть пiдготовки видiв Збройних сил протиповiтряних операцiй i
вiдповiдно зон i районiв ПВО, протиповiтряних операцiй на ТВД.
Величезна кiлькiсть i рiзноманiття протиповiтряних воєнних дiй
повиннi проходиться й спрацьовуватися тiльки в рамках однiєï
теорiï повiтряноï операцiï. Якщо розглядати по виду
воєнних дiй, то тодi в рамках повiтряноï оборонноï
операцiï
Є дуже цiкава особливiсть, пройди повз яку проста так не можна. Нi
зона ПВО, нi район ПВО не є штатними оргструктурами нових ВВС.
Ïх можна квалiфiкувати тiльки як придаток до оперативного
об'єднання, яким є, примiром, армiя ВВС i ПВО.
У сучаснiй повномасштабнiй вiйнi пiсля початку агресiï супротивника
перше, що пiде так це воєннi операцiï ВВС. Цiль ïх буде
спрямована на зрив ВНО агресора (так звана повiтряна оборонна операцiя).
При застосування вiдповiдних мiр сучасна повiтряна армiя ВГК (СН) при
застосуваннi КРВБ середньоï й великоï дальностi здатна
провести ВНО для рiшення частини важливих оперативних завдань.
Наприклад, поразка важливих об'єктiв енергосистем агресора, його
авiа несучих кораблiв, носiй^-носiï-носiïв-кораблiв-
носiïв КРМБ.
Повiтряними операцiями буяє кiнець першого десятилiття XXI
столiття. При цьому вiдбувалося масштабне застосування високоточноï
зброï рiзних класiв. Воєннi дiя за допомогою авiацiï
дали можливiсть проводити ïх за допомогою обмеженого числа
вiйськового складу. Це також дозволило проводити бiльше ефективнi
повiтрянi обороннi й наступальнi операцiï
Вiд повiтряних операцiй не можливо (це навiть не збираються робити)
вiдмовитися в силу ряду причин. Ïх використовують все високо
розвиненi краïни миру
У вiйськовiй доктринi РФ указанно, що однiєï iз загальних рис
сучасноï вiйни є “…проведення повiтряних кампанiй
i операцiй”.
Час iде в перед. Також постiйне розвивається теорiя й практика
пiдготовки й ведення операцiй об'єднаннями рiзних видiв ВР у
рiзних фiзичних сферах, ïх усього три: сушi, повiтря, море. Вони не
пiдмiнюються так званими формами застосування на рiзних рiвнях
(стратегiчному, оперативному, тактичний^-тактичному-тактичнiм-оперативно-
тактичному, тактичному).
Пiд час коли йде пiк розвитку високоточноï зброï (особливо
KPMБ i КРВБ середньоï й великоï дальностi) значення операцiй
при веденнi воєнних дiй i на сушi, i на море, i в повiтряному, повiтряно-
космiчному просторi постiйно росте. Це є не просто спонтаннiстю,
це закономiрнiсть! ЛIТЕРАТУРА
Цихош е. Надзвуковi лiтаки . М., 1983
Павленко В.Ф. i iн. Бойова авiацiйна технiка . М., 1984
Тимохович И.В. У небi вiйни: 1941-1945 . М., 1986
Шумихин В.С. Радянська вiйськова авiацiя . М., 1986
Шавров В.Б. Iсторiя конструкцiй лiтакiв у СРСР . М., 1988
Збройнi сили основних капiталiстичних держав . М., 1988
