Злочину проти життя

У ст. 2 Конституцiï Росiйськоï Федерацiï проголошується, що людина, його права й волi є вищою цiннiстю. Роздiл 2 Конституцiï гарантує право кожноï людини на життя, охорону власного достоïнства, волю й особисту недоторканнiсть, а також недоторканнiсть приватного життя, особисту й сiмейну таємницю, захист честi й доброго iм'я. Охорона особистостi вiд злочинних зазiхань є найважливiшим завданням карного законодавства. Прiоритетнiсть зазначеного завдання обумовлює, зокрема, то мiсце, що займають в Особливiй частинi КК РФ злочину проти особистостi. Особлива частина КК вiдкривається разд. VII “Злочину проти особистостi”, що складається з п'яти глав (16-20), що передбачають вiдповiдальнiсть за кримiнальнi зазiхання на тi або iншi блага й iнтереси людини
У своïй роботi я хочу детальнiше розглянути кримiнальне зазiхання на одне iз благ людини — життя, а саме один iз квалiфiкованих складiв зазiхання на життя людини, це вбивство в станi афекту (стаття 107 КК РФ).
Юридичний склад злочину
Злочину проти життя - це суспiльно небезпечнi дiяння, передбаченi карним законом i безпосередньо, що зазiхають на безпеку життя, людини. Нижче розглянемо один з видiв зазiхань на безпеку життя людини
Розглянутий вид убивства передбачений ст. 107 КК РФ. Убивство в станi раптово виниклого сильного щиросердечного хвилювання (афекту), спровокованого протиправним або аморальним поводженням потерпiлого, традицiйно ставиться до привiлейованих, менш небезпечним видам даного злочину
Частка таких злочинiв, у загальному числi чинених убивств становить близько 15 %.
Пiдставою зм'якшення вiдповiдальностi в розглянутих випадках є, насамперед, виктимное (неправомiрне або аморальне) поводження потерпiлого ,i викликане ïм стан сильного щиросердечного хвилювання у винного. У психологiï й психiатрiï останнє зветься фiзiологiчного афекту.
Фiзiологiчний афект характеризується емоцiйним спалахом високого ступеня й вибухового характеру. Вiн виводить психiку людини зi звичайного стану, гальмує свiдому iнтелектуальну дiяльнiсть, певною мiрою порушує виборчий момент у мотивацiï поводження, утрудняє самоконтроль i критичну оцiнку своïх учинкiв, позбавляє людини можливостi твердоï всебiчно зважити наслiдку свого поводження. У станi афекту здатнiсть усвiдомлювати фактичний характер i суспiльну небезпеку своïх дiй, а також керувати ними в значнiй мiрi знижена, що є одним з пiдстав для визнання доконаного в такому станi злочину менш суспiльно небезпечним у порiвняннi зi злочином, доконаним при спокiйному станi психiки
Вiд фiзiологiчного афекту варто вiдрiзняти так званий патологiчний афект , представляющий собою тимчасовий розлад психiки. При ньому наступає глибоке потьмарення свiдомостi, i людина втрачає здатнiсть усвiдомлювати своï дiï й керувати ними. Особа в таких випадках зiзнається несамовитим
Для рiшення питання про те, чи зроблене дiяння в станi фiзiологiчного або патологiчного афекту, необхiдно призначати комплексну психолого- психiатричну експертизу
Афектоване вбивство зiзнається доконаним при пом'якшувальних обставинах лише при наявностi певних умов:

1. 1. сильне щиросердечне хвилювання й намiр на злочин повиннi виникнути раптово;
   2. вони викликанi протиправним або аморальним поводженням потерпiлого

Раптовiсть сильного душенного хвилювання за загальним правилом, полягає в тому, що воно виникає негайно, як вiдповiдна реакцiя на протиправне або аморальне поводження потерпiлого. Намiр тут може бути тiльки раптово виниклий. Мiж убивством i провокацiйним поводженням потерпiлого, що визвали надбання фiзiологiчного афекту й намiр на злочин, у переважнiй бiльшостi випадкiв не повинне бути розриву в часi. Однак можливе виникнення афекту не вiдразу пiсля протиправних дiй потерпiлого, а через певний час. Наприклад, людина випадково зустрiчає на вулицi суб'єкта, що у свiй час поглумилася над його дитиною
Провокацiя з сторони потерпiлого, що викликає стан сильного щиросердечного хвилювання у винного, представляє, собою: а) насильство;
б) знущання;
в) тяжка образа;
г) iншi протиправнi дiï (бездiяльнiсть) потерпiлого;
д) аморальнi дiï (бездiяльнiсть) потерпiлого;
е) систематичне протиправне або аморальне поводження потерпiлого
Насильство з боку , потерпiлого може бути фiзичним [наприклад, нанесення удару, побоï, катування, заподiяння шкоди здоров'ю рiзного ступеня важкостi, насильницьке обмеження' волi, зґвалтування) або п сихическим (погроза застосувати фiзичне насильство). Насильство, що викликає афект, повинне бути протиправним. При вбивствi в станi афекту, викликаного насильницькими дiями потерпiлого, винний не повинен перебувати в ситуацiï необхiдноï оборони. У противному випадку правова оцiнка вчиненого буде даватися за правилами про необхiдну оборону. Найчастiше стосовно до вбивства, передбаченому ст. 107 КК, мова йде про випадки, коли насильницьке зазiхання закiнчилося й небезпека особi вже не загрожує. У той же час винний перебуває в станi раптово виниклого сильного щиросердечного хвилювання, викликаного цим зазiханням
40-лiтнiй Б., директор приватного магазина в м. Кисловодську, познайомився й кафi з 20-лiтньою студенткою Т. i пiд прийменником надання ïй роботи шляхом обману завiв ïï в примiщення магазина, де, застосувавши до неï фiзичне й психiчне насильство, зробив з дiвчиною половi акти й iншi дiï сексуального характеру. Потiм вiн вiдлучився в кабiнет до телефону, що затопив. Що перебувала в станi фiзiологiчного афекту, викликаного зґвалтуванням, Т. взяла на прилавку торговельного залу, де всi й вiдбувалося, три ножi господарського призначення й, коли Б. пiсля телефонноï розмови з'явився в коридорi, нанесла йому безлiч ножових поранень, вiд яких вiн помер. Дiï Т. були квалифицировани по ч. 1 ст. 107 КК РФ.
Знущання, здатне викликати стан афекту, являє собою зле глузування, знущання над винним. У вiдмiнностi вiд тяжкоï образи, що завжди виражається в непристойнiй формi, знущання може здiйснюватися в пристойному видi, хоча по своєму змiстi є настiльки ж цинiчним i образливим, що глибоко ранить психiку людини. Такi, наприклад, глузування над фiзичними недолiками людини або iншою його ущербнiстю. Знущання може бути розтягнутим у часi
Пiд тяжкою образою, яке може викликати стан афекту, розумiється грубе, цинiчне, глибоке приниження честi й достоïнства особистостi, виражене в непристойнiй формi. Питання про те, яке образа вважати тяжким, — це питання факту, розв'язуваний у кожному окремому випадку з облiком всiх конкретних обставин справи. Таке, наприклад, образа родинних, нацiональних, релiгiйних почуттiв. При оцiнцi ступеня важкостi образи враховуються й iндивiдуальнi особливостi винного (хворобливий фiзичний i щиросердечний стан, вагiтнiсть i т.п.).
Прикладом афектованого вбивства, викликаного тяжкою образою й психiчним насильством з боку потерпiлого, може служити наступне дiло
Учень 10-го класу однiєï iз середнiх шкiл А. дружив зi своєю однокласницею М. У сiм'ï останньоï зложилася вкрай несприятливi умови, пов'язана з тим, що ïï вiтчим — К., ранiше неодноразово суджений, нiде не працював, систематично пиячив, учиняв будинку дебошi, бив матiр М., ображав ïï й дочка нецензурноï лайкою
Один раз, коли А. прийшов на квартиру до М., п'яний К. безпричинно накинувся на нього, став загрожувати вбивством, винятково цинiчно образив його. Це так схвилювало А., що вiн частково втратив контроль над своïми дiями, схопив перочинний нiж i став наносити К. удари в рiзнi частини тiла. Вiд отриманих множинних поранень потерпiлий помер на мiсцi подiï. А. був засуджений Ростовським обласним судом по ч. 1 ст. 107 КК РФ.
Пiд iншими протиправними дiями (бездiяльнiстю) потерпiлого варто розумiти такi поведiнковi акти, якi хоча й не є насильством, знущанням i образою, але разом з тим характеризуються грубим порушенням прав i законних iнтересiв винноï або iншоï осiб. Це може бути зухвала самоправнiсть, заподiяння смертi або шкоди здоров'ю не в результатi насильства, шантаж, наклеп, ушкодження або знищення майна, зловживання посадовими повноваженнями, перевищення посадових повноважень, неповернення великоï суми боргу та iн. На вiдмiну вiд КК РСФСР 1960 р. (ст. 104) у ст. 107 КК РФ немає вказiвки на те, що цi дiï “спричинили або могли спричинити тяжкi наслiдки для винного або його близьких”. Тим самим рамки застосування ст. 107 КК РФ розширенi
Пiд аморальними дiями (бездiяльнiстю) потерпiлого розумiються суперечним нормам моралi вчинки, що можуть виявитися приводом для виникнення афекту. Наприклад, очевидний факт подружньоï зради, зрадництво близьких, “пiдсиджування” на роботi та iн.
К. i К.-ва були одруженi й мали малолiтньоï дитини. Вiдносини мiж ними зложилися напруженi, i До-Ва звернулася в суд iз заявою про розiрвання шлюбу. К. любив дружину й не давав згоди на розлучення. Суд двiчi надавав дружинам тримiсячний строк для примирення. Подружнi вiдносини мiж ними не припинялися
Один раз До-Ва заявила, що сожительствует з iншим чоловiком, i зажадала, щоб чоловiк забрал своï речi й пiшов вiд ïï
Пiзно ввечерi повернувшись додому, К. через вiкно спальнi побачив, що в постелi разом iз дружиною перебуває Ч. Схвильований побаченим, вiн схопив i сараï заряджена двоствольна рушниця, виставив скло у вiкнi, швидко проникнув у квартиру й на кухнi зробив пострiл у Ч. , що вiд поранення в шию вiдразу ж помер, а потiм вистрiлив у тiкала До-Ву, але не потрапив. За словами К. i потерпiлоï До-Виття, пiдкрiпленими iншими фактичними даними, дiяв вiн “як у туманi”, “був блiдий, весь трясся”, погано пам'ятають наступнi подiï. Хоча дружина й говорила, що змiнює йому, однак вiн не вiрив ïй, думаючи, що вона жартує. Застав дружину з коханцем при зазначених обставинах, К., безсумнiвно, дiяв у станi раптово виниклого сильного щиросердечного хвилювання, викликаного аморальним поводженням потерпiлих
До такого ж висновку прийшов до Президiя Верховного Суду РФ, що розглядав справу в порядку нагляду
У результатi систематичного протиправного або аморального поводження потерпiлого може виникнути тривала психотравмирующая ситуацiя, зухвала часом стан фiзiологiчного афекту. У такiй ситуацiï психiчна напруга у винного поступово накопичується, i коли “чаша терпiння” переповняється, виникає сильне щиросердечне хвилювання, що приводить до здiйснення вбивства
По справах цiєï категорiï досить часто доводиться зiштовхуватися з випадками фiзiологiчного афекту, що формується поступово пiд впливом такий тривалоï психотравмирующей ситуацiï, викликаноï систематичним неправомiрним або аморальним поводженням потерпiлого. Особливо це характерно для вбивств, чинених у сiмейно-побутовiй сферi (типовий приклад: через п'яницю- чоловiка в сiм'ï постiйнi скандали, дебошi, бiйки, образи, i, нарештi, що отчаялись домочадцi в станi афекту вбивають його). Вiдомо, що КК РСФСР 1960 р. не розглядав таку тривалу психотравмирующую ситуацiю як пiдстава виникнення афекту. Однак наглядова практика нерiдко виходила з того, що вiдповiдальнiсть за вбивство, доконане в станi сильного щиросердечного хвилювання, наступає й у тому випадку, коли воно виникає як наслiдок кiлькаразових протизаконних дiй потерпiлого, з яких останнє з'явилося безпосередньою причиною виникнення такого стану
Показово щодо цього наступне дiло Мiж чоловiками А. зложилися вкрай неприязнi вiдносини, викликанi, що тривалися в плин тривалого часу аморальним i протиправним поводженням чоловiка. Чоловiки постiйно сварилися мiж собою. А., будучи п'яним, неодноразово бив дружину, вона ховалася вiд нього на горищi, у лiсi й iнших мiсцях, ïï часто бачили iз синцями. Один раз А. знову побив дружину, загрожував убити, а потiм заявив, що ïхнiй онук насправдi є його сином вiд невiстки. Почувши це, А-Ва схопила цебро, що стояло поруч, i, по ïï вираженню, “не пам'ятаючи себе”, стала бити ïм по головi чоловiка, що сидiв на ґанку. Вiд отриманих ушкоджень А. помер
Судом першоï iнстанцiï А-Ва була засуджена за вбивство без обтяжуючих обставин. Судова колегiя по кримiнальних справах Верховного Суду РСФСР, розглянувши справу в касацiйному порядку, дiйшла висновку, що злочин, доконаний А-Виття, — результат негативних емоцiй, що нагромадилися в ïï психiцi, за багато рокiв систематичних принижень, образ i побоïв, якi вона терпiла вiд чоловiка. Дiï А-Виття були переквалiфiкованi по ч. 1 ст. 107 КК РФ).
Дiйсно, несправедливо вважати бiльш суспiльно небезпечним злочин, доконаний у станi афекту, викликаного системою протиправних дiй з боку потерпiлого, чим злочин пiд впливом того ж афекту, але викликаного разовим насильством, образою або iншою протизаконною дiєю. У КК РФ ця несправедливiсть усунута
Суб'єктивна сторона розглянутого злочину характеризується провиною у виглядi прямого або непрямого намiру. Намiр тут завжди раптово виниклий. Однак це не виключає в рядi випадкiв наявностi неприязних, ворожих вiдносин мiж винним i потерпiлим, що ставляться до бiльше раннього часу. Важливо, щоб намiр на вбивство виник раптово, у станi афекту, спровокованого конкретними протиправними або аморальними дiями потерпiлого
Мотиви злочини можуть бути рiзними. Вивчення судовоï практики показує, що вбивство, передбачене ст. 107 КК, у бiльшостi випадкiв вiдбувається за мотивами помсти або ревнощiв. На квалiфiкацiю даного злочину мотиви впливу не роблять, однак ïхнє з'ясування часто необхiдно для вiдповiдi на питання, чи був стан сильного щиросердечного хвилювання в особи, що совершили вбивство
Суб'єкт злочину — особа, що досягла 16-лiтнього вiку
Квалiфiкований вид даного злочину (ч. 2 ст. 107 КК РФ) має мiсце в тих випадках, якщо в станi афекту зроблене вбивство двох або бiльше осiб. Мова йде про декiлька вбивств, доконаних одночасно або протягом короткого промiжку часу й охвативающихся єдиним намiром винного. Вчинене квалiфiкується по ч. 2 ст. 107 КК, незалежно вiд того, якi мотиви обумовили перше й наступне вбивства. Головне, щоб цi вбивства були зробленi в станi фiзiологiчного афекту, викликаного протиправним або аморальним поводженням кожного з потерпiлих. Афектоване вбивство однiєï людини й замах на життя iншого не може розглядатися як кiнчений злочин, передбачене ч. 2 ст. 107 КК. Вчинене в таких випадках варто квалiфiкувати по ч. 1 ст. 107, а також по ст. 30 i ч. 2 ст. 107 КК. Не повинне квалiфiкуватися як доконане при обтяжуючих обставинах убивство в станi раптово виниклого сильного щиросердечного хвилювання при обставинах, передбачених п. “а”, “в” (за винятком сполученого з викраденням людини або захопленням заручника), “г”, “д”, “е”, “ж” (мається на увазi тiльки афектоване вбивство, доконане групою осiб без попередньоï змови), “л” (тiльки по мотивi кревноï мести), “н” ч. 2 ст. 105 КК РФ.
Убивство, доконане посадовою особою в станi раптово виниклого сильного щиросердечного хвилювання пiд час виконання ïм своïх службових обов'язкiв, у тому числi й з використанням довiреного для службових цiлей зброï, варто квалiфiкувати по ст. 107 без додаткового посилання на ч. 3 ст. 286 УК.
У такий спосiб на пiдставi вищевикладеного можна зробити наступний висновок, убивство доконане в станi афекту є квалiфiкованим составом. при його квалiфiкацiï необхiдно враховувати всi обставини пов'язанi з конкретною справою. Немаловажне значення в певних ситуацiях мають факультативнi ознаки елементiв складу злочину, про якi також не можна не забуватися