Англiя: географiя, господарство, полiтичний пристрiй

З'єднане Королiвство Великобританiï й Пiвнiчноï
Iрландiï, Великобританiя або Англiя (за назвою основноï
частини краïни) держава, розташована в захiдного узбережжя
Європи на двох великих — Великобританiя й Iрландiя — i
дрiбних островах, що примикають до них численних.
Територiя — 244,1 тис. кв. км.
Населення — 58,2 млн (1992 р.) , у т. ч. 80% — англiйцi, 15%
— шотландцi, уельсци (або валлийци) i iрландцi.
Офiцiйна мова — англiйський.
Бiльшiсть вiруючих — протестантiв.
Столиця — Лондон.
Найбiльшi мiста Бирмингем, Глазго, Лiверпуль, Манчестер, Шеффилд, Лидс,
Единбург, Белфаст.
Великобританiя ськладається з 4 адмiнiстративно-полiтичних частин:
Англiï (39 графств, 6 метрополитенських графств i Великого Лондона)
, Уельсу (8 графств) , Шотландiï (9 районiв i острiвноï
територiï) i Пiвнiчноï Iрландiï (26 округiв) .
Великобританiя обмивається Атлантичним океаном i його морями.
Бiльша частина територiï Великобританiï характеризується
пересiченим рельєфом. У пiвнiчнiй частинi острова пiднiмаються
гори висотою вiд 840 до 1340 м над рiвнем моря. Пiвнiчно-Шотландське
нагiр'я вiддiлене вiд Пiвденно-Шотландського Середньо-Шотландською
низовиною. Ця область найбiльш сприятлива для заселення. Вона
являє собою вузьку смугу (шириною менш 100 км) .
Гiрськi масиви покривають майже всю захiдну частину острова, особливо
Уельс i Корнуелл. Середню частину Пiвнiчноï Англiï займають
Пеннинськие гори, якi вiдокремлюють Ланкаширськую низовина на заходi вiд
Йоркширськоï на сходi.
Пiвденна половина Великобританiï являє собою рiвнини,
роздiленi пагорбами й височинами.
Сама довга рiка — Северн (338 км) бере початок у горах Уельсу й
упадає в Брiстольську затоку (на захiдному узбережжi) ,
Ланкаширськую низовина перетинає Мерсей, що впадає в
Ливерпульський затока. Головна рiка схiдного узбережжя Темза (336 км)
тече по найбiльше густозаселенним районах пiвденно-схiдноï
Англiï.
Середньо-шотландська низовина також багата рiками; найбiльш важливi з
них — Клайд (157 км) , що бере початок на Пiвденно-Шотландському
нагiр'ï й Ферт, що впадає в затоку,-Оф-Клайд (захiдне
узбережжя) , i Форт, що впадає в затоку Ферт-Оф-Форт (схiдне
узбережжя) .
Клiмат Великобританiï, що визначається головним чином впливом
океану i його морiв, помiрний, океанiчний, вологий. Завдяки теплим
вологим вiтрам з Атлантичного океану, в Англiï, як правило, дуже
м'яка зима; температура тут на 12-15 градусiв вище, нiж у краïнах
континенту Європи або в Канадi, що лежать на тих же 50-59
паралелях.
Середня температури сiчня — вiд 3 до 7 градусiв Цельсия, липня
— 11 — 17 градусiв. Вологими океанiчними вiтрами
пояснюється й похмура погода, частi дощi й тумани; у середньому на
територiï Великобританiï буває 209 дощових днiв у роцi.
Опадiв випадає до 3000 мм на Заходi й 600-750 мм на Пiвденно-сходi
в рiк.
Великобританiя — економiчно розвинена iндустрiальна краïна з
високим рiвнем технологiчного розвитку. Панують приватнi або змiшанi
великi монополiï, у т. ч. транснацiональнi.
Провiдна галузь промисловостi — машинобудування, у т. ч.
електротехнiчне й радiоелектронне, транспортне (авiаракетобудування,
авто й суднобудування) , тракторо — i верстатобудування. Розвинено
нафтопереробну, хiмiчну, текстильну, харчосмакову промисловiсть.
Представленi практично всi галузi легкоï промисловостi (особливо
розвиненi взуттєва й швейна) . Високоинтенсивное сiльське
господарство забезпечує майже 3/4 потреб краïни в
продовольствi. Бiльша частина землi належить великим землевласникам
— лендлордам. Головна галузь сiльського господарства мясомолочное
й молочне тваринництво. Розвинено зернове господарство. Особливе мiсце
належить рибальству. В експортi переважають високотехнологичние машини й
устаткування, нафтопродукти, вироби хiмiчноï промисловостi. Основнi
зовнiшньоторговельнi партнери — краïни Європейського
Економiчного Спiвтовариства й США.
Великий розвиток iз древнiх часiв одержало морське судноплавство. По
тоннажi торговельного флоту Великобританiя займає одне ïхнiй
провiдних мiсць у свiтi. Основна частка нацiонального доходу доводиться
на промислове виробництво, торгiвлю й транспорт.
Сировиннi ресурси властиво Великобританiï вiдносно невеликi. Це
кам'яне вугiлля, залiзна руда, кольоровi метали, нафта, кам'яна сiль
(покладу мають велике промислове значення) , горючi сланцi, каолiн.
Значна частина споживаного й сировини, що переробляється в
краïнi, увозиться через границю.
Пiдприємства нових галузей (розвинених швидкими темпами в
пiслявоєнний перiод) оснащенi новiтнiм устаткуванням, у своïй
бiльшостi автоматизованi, на них широко застосовується т. зв.
виробниче комбiнування, що забезпечує високу продуктивнiсть працi
при мiнiмальних витратах.
Почасти такий стрiмкий розвиток пiслявоєнноï промисловостi
пояснюється тим, що на зовнiшнiх ринках у цей час були вiдсутнi
такi потужнi конкуренти як Нiмеччина i Японiя, були ослабленi Францiя й
Iталiя.
Високоразвита електроенергетична промисловiсть. Бiльшiсть електростанцiй
краïни працює на кам'яному кутi. Питома вага гiдростанцiй
невелика. Вони розташованi головним чином у гiрських районах Уельсу, а
також у Пiвнiчнiй i Пiвденно-Захiднiй Шотландiï. Атомна енергетика
поки ще не одержала прiоритетного розвитку.
У серйознiй реконструкцiï бiдує вугiльна промисловiсть
Англiï, що пережила перiоди нацiоналiзацiï й
денацiоналiзацiï. Багато шахт через ïхню нерентабельнiсть
закритi. Найбiльша кiлькiсть вугiлля добувається в Пiвнiчно-
схiдному й Восточно-Мидленськом районах краïни.
Тому що запаси нафти незначнi й не представляють серйозного промислового
iнтересу, нафтова промисловiсть працює в основному на привiзнiй
сировинi.
У металургiйнiй промисловостi переважає виробництво сталi й
прокату. Чавун i металевий лом Великобританiя по бiльшiй частинi
iмпортує.
Провiдне мiсце, як було вже згадане, займає машинобудування.
Продукцiя машинобудiвних пiдприємств займає ледве-чи не
бiльшу половину в загальному експортi Великобританiï. Ця галузь
вiдрiзняється найбiльш високим ступенем концентрацiï
виробництва.
Одна з найстарших галузей — текстильна промисловiсть.
Переважає виробництво бавовняних i вовняних виробiв. Розвиненi
також трикотажне й шовкове виробництво.
У хiмiчнiй промисловостi iнтенсивно розвивається виробництво
кислот, лугiв, барвникiв i лакiв, гуми й гумових виробiв, мила,
глiцерину, штучних волокон, добрив.
Високопродуктивне мясомолочное тваринництво, птахiвництво —
традицiйнi галузi сiльського господарства Англiï. Видне мiсце
займає вiвчарство. Iз зернових культур широко поширенi овес i
ячмiнь. Посiви пшеницi виробляються лише в схiднiй частинi краïни.
Майже третина оброблюваноï землi зайнята пiд кормовими травами й
коренеплодами.
У Великобританiï широко розвиненi практично всi основнi види
транспорту: залiзничний, автомобiльний, морський, рiчковий, авiацiйний.
Велике значення для Великобританiï, як острiвноï держави,
має морський транспорт. В англiйському флотi переважають
швидкохiднi судна, що придушує частина яких є власнiстю
приватних компанiй.
Дотепер у краïнi ще переважає поки пасивне сальдо, тобто
перевищення iмпорту над експортом, хоча цей розрив останнiм часом значно
ськоротився. Покриття торговельного дефiциту вiдбувається багато в
чому й за рахунок т. зв. невидимого експорту: доходiв вiд
закордонних капiталовкладень, судноплавства, мiжнародних фiнансових
операцiй, високi мита й т. п.
Грошова одиниця краïни — фунт стерлiнгiв. 1 ф. ст. = 20
шилiнгам, 1 шилл. = 12 пенсам.
Великобританiя парламентська монархiя. Глава держави — королева (у
н. вр. Єлизавета II, що вступила на престол 6.11.1952 р.) або
король. Законодавчий орган — двопалатний парламент (палата громад
i палата лордiв) . Виконавча влада здiйснюється урядом (кабiнет
мiнiстрiв) .
Станова монархiя й англiйський парламент оформилися в другiй половинi 13
столiття. Полiтичнi партiï — торуй i вiги оформилися в кiнцi
17 столiття. У серединi 19 столiття вони трансформувалися вiдповiдно в
Консервативну й Лiберальну партiï.
Великобританiя не має писаноï конституцiï,
сформульованоï у виглядi єдиного, основного закону. В основi
державного устрою лежать найважливiшi парламентськi статути,
конституцiйнi звичаï, рiшення вищих судових органiв (прецедентное
право) . Серед iснуючих законiв велике конституцiйне значення мають:
Велика хартiя вiльностей 1215 року, Бiлль про права 1689 р., Акт про
особисту волю 1679 р., Закон про престолонаследии 1701 р., Закон про
парламент, Закон про вiдправлення правосуддя, закони, що стосуються
виборчоï системи й iн.
Королева (король) уважається главою збройних сил, вiдає
зовнiшнiми зносинами, ськликає й розпуськає палату громад,
повiдомляє вiйну й мiстить мир, приєднує або
уступає територiю держави. Цi права в цей час стали в значнiй мiрi
номiнальними. Монархи царюють, але вже практично не керують.
Палата лордiв ськладається зi спадкоємних перiв, принцiв
королiвськоï кровi, представникiв перiв Шотландiï, довiчних
iрландських перiв i вищих духовних i судових сановникiв. Чисельний
ськлад палати законом не встановлений. Однак, як правило, у роботi
палати бере участь бiля 80-90 чоловiк.
Юридично законодавчим органом є палата громад, що часто й iменують
парламентом. Вона ськладається з 630 депутатiв, що обираються
прямим i таємним голосуванням.
Активним виборчим правом користуються англiйськi пiдданi обоего пiдлоги,
що досягли вiку в 21 рiк i проживаючi у вiдповiдному виборчому окрузi до
моменту реєстрацiï виборцiв. У краïнi дiє
мажоритарна виборча система. До ськладу уряду входять мiнiстри, що
очолюють вiдповiднi мiнiстерства, мiнiстри, що не мають у своєму
пiдпорядкуваннi конкретних вiдомств i виконуючi за вказiвкою прем'єр-
мiнiстра певнi доручення, лорд-канцлер, що займається юридичними й
конституцiйними питаннями, особи, що очолюють юридичнi установи
(генеральний прокурор i iн.) , а також парламентськi секретарi й
заступники мiнiстрiв.
В урядi iснує керiвне ядро — кабiнет, що ськладається
iз групи мiнiстрiв, що вiдбираються прем'єр-мiнiстром.
В Англiï широко розвинене профспiлковий рух, об'єднаний у
своïй бiльшостi в Британський конгрес тред-юнiонiв. Бiльшiсть
профспiлок в Англiï побудовано по цеховому принципi. Є також
профспiлки, що наближаються до виробничого (залiзничникiв, гiрникiв,
докерiв i iн.) .
З 1973 року Великобританiя член Європейського Економiчного
Сполучника.
Зовнiшня полiтика Англiï традицiйно вiдрiзняється певним
консерватизмом i деякою вiдособленiстю прийняття рiшень, незважаючи
часом на погоджену в рамках ЄЕС або НАТО ту або iншу стратегiчну
лiнiю. Останнiм часом усе бiльшою мiрою стали проявлятися риси
прагматизму й бiльше реалiстичного пiдходу в прийняттi тих або iнших
полiтичних рiшень, у вiдносинах iз краïнами колишнiх колонiй.