Щасливе дитинство. Яке воно?

Концертна зала переповнена. Лунають оплески, яскраве освiтлення, ведучi
в гарному вбраннi. Лунають теплi красивi слова. Номер за номером
калейдоскоп танцiв, пiсень, циркових номерiв. Веселощi на сценi через
край. А хто ж у залi? Глядачi дiти-оироти та дiти-напiвсироти, а також
дiти з неблагополучних родин. Оченята блищать, руки плескають у
захопленнi, адже концерт для них, i вся увага також для них. Але концерт
не може тривати вiчно, вiн закiнчується. Наступного дня личка цих
дiтей знову стануть сумними. Чому? Та тому, що в них немає того
щастя, яке є в тих дiтей, якi виступали для них, бо це дiти iз
благополучних родин. I зовсiм не має значення, у якiй краïнi
живуть дiти-сироти, який у них колiр шкiри, яку вiру сповiдували колись
ïхнi батьки. Вони однаково нещаснi у своïй беззахисностi,
ïхнє серце однаково вразливе щодо несправедливостi.
У чому, власне, щастя дитини? Якi чинники впливають на його формування?
Моральнi? Фiзичнi? Культурнi? Соцiальнi? Напевне, що всi без винятку.
Щоб дитина була щасливою, що для цього треба зробити? А зробити слiд
дуже багато. Важко уявити, як почувається дитина без батькiв або
без iнших членiв сiм'ï, коли рiднi знаходиться пiд арештом, у
тюремному ув'язненнi, депортацiï, або й того гiрше померли? А коли
дитину систематично карають? Погано? Яке вже там щастя. А якщо не
поважають ïï iнтереси, не пiклуються про неï, не
захищають? Який результат можна очiкувати? Виросте людина з кам'яним
серцем? Чи це буде потенцiйний злочинець? Питань багато, та вiдповiдь на
них даватиме саме життя. Звiдки беруться генiï або просто
талановитi люди? Iз талантом народжуються. Але ж талант треба розгледiти
або принаймнi дати можливiсть йому розвиватися. А в такiй сiрiй месi
.безбатченкiв не кожен талант може проявитися повною мiрою? iнколи
просто вижити буває важко. Ще одна проблема. Ви можете уявити
дитину без громадянства? Така дитина нiхто, вона нiде не
зареєстрована, i з нею можна робити все що завгодно. Тому держава
в цьому сенсi має зробити все, що вiд неï залежить, аби
убезпечити будь-яку дитину вiд подiбного. Бувають випадки, коли дитину
незаконно перемiщують i не повертають з-за кордону. Нинiшнє
столiття зробило своï негаразди щодо дiтей: сексуальна
експлуатацiя, участь у збройних конфлiктах, жорстоке поводження батькiв,
торгiвля. А це, зрештою, спричиняє до того, що з дiтей, якi
зазнали над собою хоч частку насильства, виростуть грубi й жорстокi
дорослi. Якщо дитина стала бiженцем, то слiд знайти ïï сiм'ю,
а якщо це неможливо, то держава зобов'язана максимально забезпечити
пiклування про неï. Неповноцiннi дiти теж мають право вести
повноцiнне й гiдне життя, право почувати себе впевнено й розвиватися
культурно та духовно. Для кожноï дитини має бути забезпечено
якiсне й доступне навчання, це теж нiби атрибут щасливого дитинства, бо
в гарнiй школi дитина проведе аж 12 рокiв. Здобуваючи освiту, дитина
здобуває для себе мiсце в суспiльствi й держава мусить максимально
допомогти ïй у цьому.
То яке ж воно, щасливе дитинство? Мабуть, у найбагатшiй краïнi? Чи,
можливо, i не в дуже багатiй, але в такiй, де дитячi потреби держава
ставить на перше мiсце? Напевно можна сказати, що без зусиль i з боку
держави, i з боку суспiльства, ми не зможемо створити умови, аби кожна
дитина почувалася щасливою. Тож докладемо разом своï сили, щоб
мрiï стали дiйснiстю.