Джерела Французького реалiзму

У лiтературi, живописi й музицi реалiзм у широкому змiстi слова означає здатнiсть мистецтва правдиво вiдображати дiйснiсть. В основi реалiстичних поглядiв на життя — подання про те, що людина залежить вiд обстановки й суспiльства яке його виховало. Реалiсти намагаються використати стиль своïх сучасникiв. Докладно описують полiтичну, iсторичну й суспiльно-побутову обстановку в краïнi. Синтаксис лiтературноï фрази в письменникiв реалiстiв наближений до розмовного мовлення. Провiдне мiсце в системi художнiх жанрiв реалiзму, займає лiтература й перший з них Стендаль. Стендаль це псевдонiм, сьогодення iм'я Анри Бейль (1783-1842 р.г.) (вiтчизняна вiйна ).
Червоне й чорне Дiя в романi триває близько 4 рокiв. Головний герой роману Жульен Сорель. Його прототипом був Антуан Бертi. Стендаль довiдався з газет, з карноï хронiки про цю iсторiю случившейся з Антуаном Бертi й написав свiй роман, вiн поглибив сюжет, збагатив образ, додав частцi случаю типовий змiст
Автор надiлив Сореля неабиякий здiбностями, привабливою зовнiшнiстю, силомiць волi. Цi якостi допомогли Жульену швидко пiднятися по суспiльним сходам. Вiн входить у будинок до Реналю гувернером, потiм надходить у духовну семiнарiю й незабаром стає особистим секретарем маркiза де Ла Моль. Здатностi допомагають пiднятися йому наверх, але вони ж є джерелом його гордостi приводить до рушению. Натура жагуча захоплива, вiн закохується в мадам де Реналь, вiн змушений надiйти в семiнарiю. Коли вiн учився в семiнарiï, вiн обмiрковував кожний свiй крок, знаючи, що найстрашнiшим грiхом у семiнарiï вважалося мати своя власна думка. Середовище майбутнiх священикiв виштовхувало його. Жульен Сорель характер складний i суперечливий. Палкiсть i чеснiсть з'єднанi в ньому з ощадливiстю й тверезiстю, спрага подвигу з бажанням пробратися у верхи суспiльства. Лише у в'язницi напередоднi своєï смертi, вiн повною мiрою осягає помилковiсть своєï мети, до якоï вiн прагнув, особиста доля його складається пiд впливом часу, дiйснiсть не пропонує йому iншого шляху наверх, чим пристосовництво й холодна ощадливiсть. Остаточний вирок епосi Сорель вимовляє на судi, де розцiнює смертельний вирок собi, як помста всiм простолюдинам, якi хочуть завоювати собi мiсце в суспiльствi за допомогою ïхнього розуму й здатностей
У Стендаля була велика людська властивiсть, вона не тiльки брав участь у подiях iсторiï, думаючи про ïх, але й сам жив широко й щедро любив, воював багато подорожував, займався полiтикою, фiлософствував, i вiн знав про свою прийдешню славу: Мене будуть читати й через 200 рокiв.