Iдейно — художня своєрiднiсть роману В. Скотта Айвенго

Середньовiччя в романi — кривавий i похмурий перiод. Образ короля Ричарда iдеалiзований, у цьому консерватизм Скотта, це спричинило романтизацiю. Реалистично переданий народ i його ватажки — Робiн Гуд (Локсли). Але на майстерно вiдтвореному истор.тлi, при порiвняннi з галереєю оригiнальних i блискучих образiв, програють центральнi героï — Айвенго , Ровена. Багато Деталей, подробицi — истор.колорит. Вальтеровi Скоттовi властива особлива композицiя романiв — вiн виносить на перший план життя народу, показує реальну картину життя. Бiльш яскраво вiдтворює картину iсторичних подiй. Айвенго — багатоплановий остросюжетний роман з безлiччю дiючих осiб, що представляють рiзнi прошарки того часу. У романi замiшанi вигаданi персонажi й реальнi iсторичнi фiгури. Вiрогiднiсть надають опису обстановки, одягу, фольклору. Реалiзм з'єднується з романтичним початком, що проявляється в iнтересi Ксредневековью.
Айвенго представлений як iдеальний романтичний герой, практично без недолiкiв. Є ще один романтичний герой — Ричард Левине серце. Романтичного Ричарда найбiльше залучає слава бродячого лицаря, нiж перемога на чолi стотисячного вiйська. Щирий Ричард Левине серце, як iсторична особистiсть, зовсiм не був романтичним героєм, але Вальтер Скотт увiв його саме як ще одного романтичного героя, якому треба поняттям про лицарську честь. Дуже яскравi жiночi образи. Образ Ревеки бiльше яскравий, чим бiлявоï Ледi Ровени, що предтавляет собою типовий образ прекрасноï дами. А образ Ревеки бiльше складний, пославленная в особливе положення в силу свого походження, вона є бiльше гордоï, смiливоï, мужньоï. Вона iнакше оцiнює битву пiд стiнами замка Айвенго вважав, що лицарi повиннi кидатися в бiй, а для неï це було страшно. Образ Ровени небагато розпливчастий у порiвняннi з Ревекой, вона не настiльки непохитно переносить всi труднощi, коли вона довiдалася, що ïй прийде вийти замiж за нелюбимого, вона починає плакати. А Ревека в подiбнiй ситуацiï надiйшла смелее — вона хотiла скинутися з величезноï висоти — вона смiливiша й образ ïï бiльше багатогранний. Бриан де Буагильбер. Дуже яскравий образ. З'являється як сувора, тверда людина. Видно його вiдношення до церкви, його вiра
Незважаючи на свiй титул священноï особи вiн досить пiшло говорить про саксонську принцесу Ровене, зовсiм не як духовна особа. I ми бачимо його не як позитивного персонажа. Але потiм вiн закохується в Ревеку, видна його внутрiшня боротьба. Вiн готовий вiдмовитися вiд свого титулу, iменi, вiн готовий кинути себе, знеславити заради своєï пристрастi. На турнiрi, коли вирiшується життя Ревеки вiн пiдходить до ïй i робить останню спробу бiгти з нею, але вона вiдмовляється й що може бути не дуже правдоподiбно, умирає потiм вiд щиросердечних переживань, що явно показує романтичну лiнiю (вiн гине). У результатi Ричард одержав пам'ять нащадкiв, Айвенго — любов улюбленоï, Ревека — чисту совiсть