Колискова

Дитя — це прекраснейший образ iз загальнолюдськоï скарбницi
духовностi. Нiчого кращого нi, як мати молода зi своïм дитятком
малим, — писав Т. Шевченко . Чутливий обов'язок, що вiд дня
народження iснує мiж матiр'ю й дитиною, одержує вiчне
вiдбиття у зворушливо щирi колисковi. Всю любов, нiжнiсть, бажання
бачити своє дитя щаслива, розумна, здорова, гарним мати
вкладає в невигадливi рядки й простеньку мелодiю, що
супроводжувалася ритмом хитання колиски Монотонний тихенький наспiв i
ласкавi слова повиннi заспокоïти, приспати дитини, тому м'якенькими
лапками пiдступає до мальованого колясочке пухнатий, волохатий,
мурчащий котик, голуби, ластiвки й фантастичнi Сон i Дрiмота в
колискових пiснях дiють як люди, якi цiлком вiдповiдають дитячому
первiсному свiтосприйманню. Цi пiснi разом з тим є й першими
уроками, якi в доступнiй формi знайомлять нас iз побутовими речами й
моральними цiнностями, заохочують до працьовитостi, порядку, добротi й
справедливостi

• Ой спи, дитя, у колясочке,
• Як горошок у билиночке
• Буде вiтер повiвати
• Тим горошком колихати…

Колисковi пiснi призначенi тiльки для одного слухача — дитини й мають тiльки одного виконавця — матiр або близьку людину