Переказ змiсту сюжету роману Франца Кафки Замок

Дiя вiдбувається в Австро-Угорщинi, до Листопадовоï
революцiï 1918 р. К., парубок приблизно тридцяти рокiв,
прибуває в Село пiзнiм зимовим вечором. Вiн улаштовується на
нiчлiг на постоядом дворi, у спiльнiй кiмнатi серед селян, зауважуючи,
що хазяïн надзвичайно збентежений приходом незнайомого гостя.
Заснулого К. будить син доглядача Замка, Шварцер, i чемно пояснює,
що без дозволу графа — власника Замка й Села, тут нiкому не
дозволяється жити або ночувати. К. спочатку дивується й не
приймає цю заяву всерйоз, але, бачачи, що його збираються вигнати
серед ночi, з роздратуванням пояснює, що прибув сюди по виклику
графа, на роботу в посадi землемiра
Незабаром повиннi пiд'ïхати його помiчники iз приладами. Шварцер
дзвонить у Центральну канцелярiю Замка й одержує пiдтвердження
словам К. Парубок вiдзначає для себе, що працюють у Замку, як
видно, на совiсть, навiть по ночах. Вiн розумiє, що Замок
затвердив за ним звання землемiра, знає про нього всi й
розраховує тримати в постiйному страху. К. говорить собi, що його
явно недооцiнюють, вiн буде користуватися волею й боротися
Ранком К. вiдправляється до Замка, розташованому на горi. Дорога
виявляється довгоï, головна вулиця не веде, а тiльки
наближається до Замка, а потiм кудись звертає
К. вертається на постоялий двiр, де його чекають два помiчники,
незнайомi йому молодi хлопцi. Вони називають себе його старими
помiчниками, хоча визнають, що землемiрну роботу не знають. К. ясно, що
вони прикрiпленi до нього Замком для спостереження. К. хоче ïхати з
ними на санях у Замок, але помiчники заявляють, що без дозволу стороннiм
немає доступу в Замок. Тодi К. велить помiчникам дзвонити в Замок
i домагатися дозволу. Помiчники дзвонять i миттєво одержують
негативну вiдповiдь. К. сам знiмає трубку й довго чує
незрозумiлi звуки й гудiння, перш нiж йому вiдповiдає голос. К.
мiстифiкує його, говорячи не вiд свого iменi, а вiд iменi
помiчникiв. У результатi голос iз Замка називає К. його старим
помiчником i дає категорична вiдповiдь — К. назавжди
вiдмовлена у вiдвiдуваннi Замка
У цей момент посильний Варнава, молоденький парубiйко зi свiтлою
вiдкритою особою, що вiдрiзняється вiд осiб мiсцевих селян з
ïх немов навмисно зiпсованими фiзiономiями, передає К. лист
iз Замка. У листi за пiдписом начальника канцелярiï
повiдомляється, що К. прийнято на службу до власника Замка, а
безпосереднiм його начальником є староста Села. К. вирiшує
працювати в Селi, подалi вiд чиновникiв, розраховуючи стати своïм
серед селян i тим самим хоч чогось домогтися вiд Замка. Мiж рядкiв вiн
вичитує в листi якусь погрозу, виклик до боротьби, якщо К.
погодиться на роль простого працiвника в Селi. К. розумiє, що
навколо всi вже знають про його прибуття, пiдглядають i придивляються
кнему.
Через Варнаву i його старшу сестру Ольгу К. попадає в готель,
призначений для панiв iз Замка, що приïжджають у Село по справах.
Ночувати в готелi стороннiм забороняється, мiсце для ДО, —
тiльки в буфетi. Цього разу тут ночує важливий чиновник Кламм,
iм'я якого вiдомо всiм жителям Села, хоча мало хто може похвастатися, що
бачив його своïми очами,
Буфетниця Фрида, що подає пиво панам i селянам, поважна особа в
готелi. Це непоказна дiвчина iз сумними очами й жалюгiдним тiльцем. К.
уражений ïï поглядом, повним особливоï переваги, здатним
вирiшити багато складних питань. Ïï погляд переконує К.,
що такi питання, що стосуються особисто його, iснують
Фрида пропонує К. подивитися на Кламма, що перебуває в
сумiжнiй з буфетом кiмнатi, через потайной вiчко. К. бачить товстого,
незграбного пана з обвислими пiд вагою рокiв щоками. Фрида коханка цього
впливового чиновника, тому й сама має великий вплив у Селi. На
посаду буфетницi вона пробилася прямо зi скотарок, i К. виражає
замилування ïï силомiць волi. Вiн пропонує Фриде кинути
Кламма й стати його коханкою. Фрида погоджується, i К. проводить
нiч пiд стiйкою буфета в ïï обiймах. Коли над ранок через
стiну лунає наказовий-байдужий заклик Кламма, Фрида двiчi з
викликом вiдповiдає йому, що вона зайнята сземлемером. Наступну
нiч К. проводить iз фридой у комнатенке на постоялому дворi, майже в
однiй постелi з помiчниками, вiд яких вiн не може позбутися. Тепер К.
хоче скорiше женитися на Фриде, але колись, через неï, має
намiр поговорити iз Кламмом. Фрида, а потiм господарка постоялого двору
Гардена переконують його, що це неможливо, що Кламм не буде, навiть не
може розмовляти з К., адже пан Кламм — людина iз Замка, а К. не iз
Замка й не iз Села, вiн — нiщо, чужий i зайвий. Господарка
шкодує, що Фрида залишила орла i зв'язалася зi слiпим кротом.
Гардена зiзнається К., що бiльше двадцяти рокiв тому Кламм три
рази викликав ïï до себе, четвертого разу не пiшло. Вона
зберiгає як найдорожчi релiквiï чепчик i хустка, подарованi
ïй Кламмом, i фотографiю кур'єра, через який була викликана
перший раз. Гардена вийшла замiж з ведена Кламма й довгi роки по ночах
говорила iз чоловiком тiльки про Кламме. К. нiде ще не бачив такого
переплетення службового й особистого життя, як тут.
Or старости К. довiдається, що розпорядження про пiдготовку до
прибуття землемiра було ïм отримане вже багато рокiв тому. Староста
вiдразу ж вiдправив у канцелярiю Замка вiдповiдь, що землемiр нiкому не
потрiбний у Селi. Видимо, ця вiдповiдь потрапила не в той вiддiл,
вiдбулася помилка, визнати яку було не можна, тому що можливiсть помилок
у канцелярiï виключена взагалi, Однак контрольнi iнстанцiï
пiзнiше визнали помилку, i один чиновник занедужав. Незадовго до
прибуття К. iсторiя прийшла, нарештi, до благополучного кiнця, тобто
— до вiдмови вiд землемiра. Несподiвана поява К. тепер зводить до
нуля всю багаторiчну роботу. У будинку старости й у коморах
зберiгається кореспонденцiя Замка. Дружина старости й помiчники К.
витрушують iз шаф всi цiпки, але знайти потрiбне розпорядження ïм
так i не вдається, як не вдається й скласти папки на мiсце
Пiд тиском Фриди К. приймає речення старости зайняти мiсце
шкiльного сторожа, хоча вiд учителя вiн довiдається, що сторож
потрiбний Селу не бiльше, нiж землемiр. К. i його майбутнiй дружинi нiде
жити, Фрида намагається створити подоба сiмейного затишку в одному
iз класiв школи
К. приходить у готель, щоб застати там Кламма. У буфетi вiн знайомить зi
спадкоємицею Фриди, що цвiте дiвицею Пепи, i з'ясовує вiд
ïï, де перебуває Кламм. К. довго пiдстерiгає
чиновника у дворi на морозi, але Кламм все-таки вислизає. Його
секретар жадає вiд К. пройти процедуру допиту, вiдповiсти на ряд
питань для складання протоколу, що пiдшиває в канцелярiï.
Довiдавшись, що сам Кламм за недостачею часу протоколiв не читає,
К. тiкає
По дорозi вiн зустрiчає Варнаву з листом вiд Кламма, у якому той
схвалює землемiрнi роботи, проведенi К. з його ведена, К.
уважає це непорозумiнням, що Варнава повинен роз'яснити Кламму.
Але Варнава впевнений, що Кламм не стане й слухати його.
К. iз Фридой i помiчниками сплять у гiмнастичному залi школи. Ранком
ïх застає в постелi вчителька Гiзу й улаштовує скандал,
скидаючи зi стола лiнiйкою залишки вечерi на очах у задоволених дiтей. У
Гизи є шанувальник iз Замка — Шварцер, але вона любить
тiльки кiшок, а шанувальника терпить
К. зауважує, що за чотири днi спiльного життя з його нареченою
вiдбувається дивна змiна. Близькiсть до Кламму надавала ïй
божевiльне зачарування, а тепер вона в'яне у його руках. Фрида
страждає, бачачи, що К. мрiє лише про зустрiч iз Кламмом.
Вона допускає, що К. легко вiддасть ïï Кламму, якщо той
того зажадає. Вдобавок вона ревнує його до Ольги, сестрi
Варнави.
Ольга, розумна й самовiддана дiвчина, розповiдає К. смутну iсторiю
ïхньоï сiм'ï. Три роки тому на одному iз сiльських свят
чиновник Сортини не мiг вiдвести око вiд молодшоï сестри, Амалии.
Ранком кур'єр доставив Амалии лист, складений в мерзенних
вираженнях, з вимогою з'явитися в готель до Сортини. Обурена дiвчина
порвала лист i кинула клаптики в особу посильному, посадовiй особi. Вона
не пiшла до чиновника, а жодного чиновника в Селi не вiдштовхували.
Зробивши такi провини, Амалия викликала проклiн на свою сiм'ю, вiд
якоï вiдхитнулися всi жителi. Батько, кращий швець у Селi,
залишився без замовлень, втратився заробiтку. Вiн довго бiгав за
чиновниками, чекаючи ïх у ворiт Замка, молив про прощення, але його
нiхто не бажав вислухувати. Карати сiм'ю було зайвим, атмосфера
вiдчуження навколо ïï зробила свою справу. Батько й мати з
горя перетворилися в безпомiчних iнвалiдiв
Ольга розумiла, що люди боялися Замка, вони вичiкували. Якби сiм'я
зам'яла всю iсторiю, вийшла до односiльчан i оголосила, що все
влагоджено завдяки ïхнiм зв'язкам, Село прийняла б це. А всi члени
сiм'ï страждали й сидiли будинку, у результатi вони виявилися
виключеними iз всiх кiл суспiльства. Терплять тiльки Варнаву, як самого
безневинного. Для сiм'ï головне — щоб вiн був офiцiйно
оформлений на службi в Замку, але навiть цього довiдатися точно не
можна. Можливо, рiшення про нього ще не прийнято, у Селi в ходi
приказка:
Адмiнiстративнi рiшення боязкi, як молоденькi дiвчини. Варнава має
доступ до канцелярiй, але вони — частина iнших канцелярiй, потiм
iдуть бар'єри, а за ними знову канцелярiï. Бар'єри
є навкруги, так само як i чиновники. Варнава й рота не смiє
розкрити, вистоюючи в канцелярiях. Вiн уже не вiрить, що його по-
справжньому прийняли на службу в Замку, i не проявляє
запопадливостi в передачi листiв iз Замка, роблячи це iз запiзненням.
Ольга усвiдомить залежнiсть сiм'ï вiд Замка, вiд служби Варнави, i
щоб одержати хоч якусь iнформацiю, вона спить зi слугами чиновникiв на
стайнi
Змучена непевнiстю в К., що утомилася вiд з життя, Фрида вирiшує
повернутися в буфет, Вона бере iз собою Иеремию, одного з помiчникiв К.,
якого знає з дитинства, сподiваючись створити з ним сiмейне
вогнище
Секретар Кламма Эрлангер хоче прийняти К. уночi у своєму
готельному номерi. У коридорi вже чекають люди, у тому числi знайомий К.
конюх Герстекер. Всi ради нiчному виклику, усвiдомлять, що Эрлангер
жертвує своïм нiчним сном по добрiй волi, з почуття боргу,
адже в його службовому розкладi часу для поïздок у Село
немає. Так роблять багато чиновникiв, проводячи прийом або в
буфетi, або в номерi, по можливостi за ïжею, а те навiть i
впостели.
У коридорi К. випадково зiштовхується iз Фридой i
намагається знову завоювати неï, не бажаючи вiддавати
неапетитному Иеремии. Але Фрида дорiкає його в зрадi з дiвицями з
зганьбленоï сiм'ï i в байдужостi й тiкає до захворiлого
Иеремии.
Пiсля зустрiчi iз Фридой К. не може знайти кiмнату Эрлангера й заходить
у найближчу в надiï ненадовго соснуть. Там дрiмає iнший
чиновник, Бюргель, що радий слухачевi. Запрошений ним присiсти, К.
валиться на його постiль i засипає пiд мiркування чиновника про
безперервнiсть службовоï процедури. Незабаром його вимагає до
себе Эрлангер. Коштуючи у дверях i збираючись iти, секретар говорить, що
Кламму, що привикли одержувати пиво з рук Фриди, поява новоï
служницi Пепи заважає в його вiдповiдальнiй роботi. Це порушення
звички, а найменшi перешкоди в роботi варто усувати. К. повинен
забезпечити негайне повернення Фриди в буфет. Якщо вiн виправдає
довiру в цьому невеликому дiльцi, це може виявитися корисним його
кар'єрi Розумiючи повну марнiсть всiх своïх старань, К.
коштує в коридорi й спостерiгає за пожвавленням, що почалося
о п'ятiй годинi ранку. Шумнi голоси чиновникiв за дверима нагадують йому
пробудження в пташнику. Служителi розвозять вiзок з документами й за
списком роздають ïхнiм чиновникам по кiмнатах. Якщо дверi не
вiдкриваються, документи складаються на пiдлозi. Однi чиновники
вiдбиваються вiд документiв, iншi, навпроти, претендують, вихоплюють,
нервують
Хазяïн готелю жене К., що не має права розгулювати тут, як
худобина на випасi. Вiн пояснює, що цiль нiчних викликiв
полягає в тому, щоб швидше вислухати вiдвiдувача, чий вид удень
панам чиновникам нестерпний. Почувши, що К. побував на прийомi у двох
секретарiв iз Замка, хазяïн дозволяє йому переночувати в
пивному залi
ЩоЗамiняла Фриду червонощока Пепи журиться, що ïï щастя було
так коротко. Кламм не з'явився, але ж вона готова була б на своïх
руках вiднести його вбуфет.
К. дякує господарцi готелю за нiчлiг. Вона заводить iз ним розмова
про своï плаття, згадавши його випадкове зауваження, що
ïï зачепило. К. виявляє певну цiкавiсть до зовнiшностi
господарки, до ïï вбрань, виявляє смак i знання моди.
Гордовито, але зацiкавлено господарка визнає, що вiн може стати
для неï незамiнним порадником. Нехай вiн чекає ïï
виклику, коли прибудуть новi вбрання
Конюх Герстекер пропонує К. роботу на стайнi. К.
догадується, що Герстекер з його допомогою сподiвається чого-
небудь домогтися в Эрлангера. Герстекер не заперечує цього й веде
К. у свiй будинок на нiчлiг. Мати Герстекера, що читає книгу при
свiтлi свiчi, подає К. тремтячу руку й саджає поруч ссобой.
А. В. Дьяконова
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi.
Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ
Видавництво ACT.