Переказ драми Шиллера Вiльгельм Телль

Дiя п'єси вiдбувається в трьох лiсових кантонах —
Швиц, Ури й Унтервальден, якi, об'єднавшись в 1291 р., склали
основу Швейцарського Сполучника в боротьбi проти австрiйського панування
Габсбургов. Важко доводиться простим людям, що страждають вiд
самоправностi намiсникiв австрiйського iмператора — фохтiв. У
селянина з Унтервальдена, Баумгартена, комендант мiцностi ледве не
збезчестив дружину. Баумгзртен убив його, i йому довелося бiгти вiд
солдатiв ландсфохта. У буру з ризиком для життя йому допомагає
переправитися через озеро смiливець Вiльгельм Телль. Тим самим вiн
уникає переслiдування. У кантонi Швиц горює селянин Вернер
Штауффахер. Йому загрожує намiсник краю. Вiн обiцяє
позбавити його житла й господарства тiльки за те, що йому не
сподобалося, у якому статку той живе. Дружина Вернера радить йому
вiдправитися в Ури, там теж найдуться люди, незадоволенi владою фохтiв-
чужоземцiв. Хоч вона й жiнка, але розумiє, що в боротьбi проти
загального ворога треба поєднуватися
У будинку шановноï людини в Ури Вернера Фюрста ховається вiд
фохта Ланденберга Арнольд Мельхталь iз Унтервальдена. У нього за наказом
намiсника хотiли вiдiбрати пари волiв, пручаючись, вiн перебив
автрийскому солдатовi палець i змушений був, як злочинець, бiгти з
рiдного будинку. Тодi його батьковi за провину сина викололи ока, усi
вiдняли, дали посохнув i пустили скитаться пiд вiкнами людей
Але терпiння народу скiнчилося. У будинку Вернера Фюрста домовляються
Мельхталь, Штауффахер i сам хазяïн про початок спiльних дiй. Кожний
з них вiдправиться до своïх селян i обговорить iз ними положення
справ, а потiм по десяти надiйних чоловiкiв вiд кожного кантону
зберуться для вироблення спiльного рiшення в горах, на галявинi Рютли,
де сходяться границi трьох кантонiв
Не пiдтримує влада ландсфохтов i можновладний барон тутешнiх мiсць
Аттингаузен. Вiн вiдговорює свого племiнника Руденца надходити на
австрiйську службу. Старий барон догадується, що є щирою
причиною, що спонукала племiнника прийняти таке ганебне рiшення, —
це любов до багатоï австрiйськоï спадкоємицi Бертi фон
Брунек, але це не є серйозною причиною для чоловiка, щоб змiнити
своïй батькiвщинi. Збентежений прозорливiстю дядька Руденц не
знаходить вiдповiдi, але все-таки залишає замок
На галявинi Рютли збираються селяни Швица, Унтервальдена й Ури. Вони
мiстять сполучник. Усi розумiють, що мирними засобами ïм не
домовитися з австрiйськими намiсниками, тому необхiдно розробити точний
план воєнних дiй. Спочатку треба захопити замки Росберг i Сарнен.
У Сарнен легко буде проникнути в Рiздво, коли за традицiєю фохту
прийнято вiд селян дарувати подарунки. У мiцнiсть Росберг укаже дорогу
Мельхталь. Там у нього знайома служниця. Коли два замки будуть
захопленi, вогнi з'являться на вершинах гiр — це послужить
сигналом для виступу народного ополчення. Побачивши, що народ збройний,
фохти змушенi будуть покинути Швейцарiю. Селяни дають клятву вiрностi в
боротьбi за волю й розходяться
Вiльгельм Телль, будинок якого перебуває в горах, як i ранiше
осторонь вiд основних подiй, що вiдбуваються в селах. Вiн
займається домашнiми справами. Полагодивши ворота, вiн
збирається разом з одним iз синiв до тестя, Вальтеровi Фюрсту, в
Альторф. Не подобається це його дружинi Гедвиге. Там Геслер,
намiсник iмператора, а вiн ïх не любить. До того ж Телль недавно
зустрiв Геслера випадково одного на полюваннi й став свiдком того, як
той його злякався, ганьби той вовек не забуде.
Дорога Телля приводить його на площу в Альторф, де коштує капелюх
на тичинi, який за наказом ландсфохта Геслера всi минаючi повиннi
кланятися. Не зауважуючи ïï, альпiйський стрiлець iз сином
проходять мимо, але солдати, що коштують на стражi, затримують його й за
те, що вiн не зробив честь капелюху, хочуть вiдвести у в'язницю. Селяни
заступаються за Телля, але отут з'являється Геслер зi свитою.
Довiдавшись, у чому справа, вона пропонує альпiйському стрiльцевi
сшибить стрiлою з голови сина яблуко або йому й синовi загрожує
смерть. Селяни й Вальтер, що пiдiйшов, Фюрст умовляють Геслера змiнити
своє рiшення — ландсфохт непохитний. Тодi син Телля —
Вальтер — сам стає, кладе яблуко собi на голову. Вiльгельм
Телль стрiляє й збиває яблуко. Усi розчуленi, але Геслер
запитує в стрiльця, навiщо вiн вийняв двi стрiли перед тим, як
прицiлитися. Вiльгельм щиросердно зiзнається, що якби перший
пострiл убив сина, те друга стрiла простромила б Геслера. Ландфохт
наказує заарештувати Телля. На човнi ландфохт разом iз солдатами
вiдправляється через озеро, щоб доставити Вiльгельма Телля в
кантон Кюснахт. Починається бура, солдати фохта кидають весла,
тодi Геслер пропонує стрiльцевi керувати човном. Його розв'язують,
вiн же пiдводить човен ближче до берега й вистрибує на каменi.
Тепер через гори Телль збирається йти Вкюснахт.
У своєму замку вмирає барон Аттингаузен, довкола нього
селяни iз трьох гiрських кантонiв. Вони люблять свого пана, вiн завжди
був ïм надiйною опорою. Старий же говорить, що залишає цей
мир iз сумом у серце, тому що його селяни залишаються сиротами без
нього, комусь буде захистити ïх вiд iноземцiв. Тодi простi люди
вiдкривають йому таємницю, що вони уклали сполучник трьох кантонiв
на Рютли й будуть разом боротися проти iмперськоï тиранiï.
Барон радується, що його батькiвщина буде вiльноï, лише
байдужiсть дворян до що вiдбувається затьмарює його, але вiн
умирає з надiєю, що й лицарi дадуть присягу на вiрнiсть
Швейцарiï. Вбiгає племiнник барона, Руденц, вiн спiзнився до
постелi вмираючого, але над тiлом покойного вiн клянеться у вiрностi
своєму народу. Руденц повiдомляє, що йому вiдомо про
рiшення, прийнятому на Рютли, але година виступу треба прискорити. Телль
став першою жертвою зволiкання, а в нього викрали його наречену, Берту
фон Брунек. Вiн звертається iз проханням до селян допомогти йому
неï знайти й звiльнити
Телль у засiдцi на гiрськiй стежцi, що веде в Кюснахт, чекає
Геслера. Крiм нього тут ще селяни, якi сподiваються одержати у фохта
вiдповiдь на своï прохання. З'являється Геслер, жiнка
кидається до нього, молячи про звiльнення чоловiка з в'язницi, але
отут стрiла Телля наздоганяє його, ландфохт умирає зi
словами: Це пострiл Телля. Усi радуються смертi тирана
На вершинах гiр запалюються сигнальнi вогнi, народ Ури озброюється
й кидається валити мiцнiсть Ярмо Ури в Альтдорфе — символ
влади австрiйських ландфохтов. На вулицi з'являється Вальтер Фюрст
i Мельхталь, що розповiдає, що вночi раптовою атакою Ульрих Руденц
захопив замок Сарген. Вiн же зi своïм загоном, як i було намiчено,
пробрався в Росберг, захопив його й пiдпалив. Отут виявилося, що в однiй
з кiмнат замка перебуває Берта фон Брунек. Пiдоспiлий Руденц
кинувся у вогонь, i тiльки вiн винiс свою наречену iз замка, як крокви
звалилися. Сам Мельхталь наздогнав свого кривдника Ланденберга, люди
якого заслiпили батька, вiн хотiв убити нею, але батько вблагав
вiдпустити злочинця. Зараз вiн уже далеко звiдси.
Народ святкує перемогу, капелюх на тичинi стає символом
волi. З'являється гонець iз грамотою вдови iмператора Альбрехта,
Єлизавети. Iмператор убитий, його вбивцям удалося зникнути.
Єлизавета звертається iз проханням видати злочинцiв,
головним з яких є рiдний племiнник iмператора, швабський герцог
Iоанн. Але нiхто не знає, де вiн
У будинку Телля просить притулку мандрiвний чернець. Довiдавшись у Телле
стрiлка, що вбив iмператорського ландфохта, чернець скидає рясу.
Вiн племiнник iмператора, це вiн убив iмператора Альбрехта. Але всупереч
очiкуванням Iоанна, Вiльгельм готовий прогнати його зi свого будинку,
тому що корисливе вбивство за престол не може зрiвнятися з самозащитою
батька. Однак добрий Телль не в силах вiдiпхнути безутiшноï людини,
а тому у вiдповiдь на всi прохання Iоанна про допомогу вiн указує
йому шлях через гори в Iталiю, до тата римському, котрий один може
допомогти злочинцевi знайти шлях кутешению.
П'єса закiнчується народним святом. Селяни трьох кантонiв
радуються волi й дякують Телля за рятування вiд ландфохта. Берта
повiдомляє Руденцу про свою згоду вийти за нього замiж, той же з
нагоди загального свята дає волю всiм своïм крiпаком
Е. А. Коркмазова