Зима в моєму мiстi (твiр — оповiдання)

Зима в моєму мiстi не приносить радостi нашiй двiрському собацi по
кличцi Черныш. У нашiм дворi кожний пiд'ïзд опiкує свою
дворнягу. Наш — Черныша. Черныш — непоказний худий пес iз
довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Вiн весь чорний, без
єдиноï свiтлоï плями. Особливо собака прив'язаний до
тiтки Раï, що живе на останньому поверсi. У неï немає
своïх дiтей, i всю любов вона вiддає двiрським собакам.
Черныш — ïï улюбленець. Однак любов тiтки Раï не
дуже виручає Черныша вiд зимових негод: холоднечi, вiтру, снiгу.
Тiтка Раю намагалася брати його на зиму у квартиру, але пес звик до волi
й не прижився в будинку. Узимку вiн спав на залiзному даху пiдвалу, де
двiрники зберiгають своï лопати й мiтли
Спочатку тiльки тiтка Раю пiдгодовувала собаку, але вуж занадто суворi
зими видалися в останнi роки! От i стали жителi рiзних квартир
допомагати ïй пiдтримувати пса. Хтось винiс i послав для Черныша на
залiзному даху пiдвалу стару куртку; хтось зробив з великоï
картонноï коробки з-пiд телевiзора щось на зразок будки для собаки.
Накрили коробцi полiетиленовою плiвкою. I треба сказати, що Черныш
благополучно проводив там зимовi ночi. Удень вiн з гавкотом жваво бiгав
по заснiженому дворi, лякаючи голубiв i ворон Птахам теж не солодко
взимку в мiстi, i ми намагалися не забувати виносити ïм сухою хлiб.
А ще прикмета зими в моєму мiстi — це годiвницi на балконах
для снiгурiв. Ми, наприклад, зробили годiвницю з полiетиленовоï
пляшки. Перерiзавши ïï навпiл, ми пiдвiсили посудину до
однiєï з мотузок для бiлизни на балконi, i насипали усередину
насiннячок, поклали шматочки сала. Снiгурi смiло навiдувалися в
годiвницю й пiдкрiплювалися
У таких невигадливих турботах проходить зима. Стає навiть жаль,
коли вона закiнчується. Здається, що своïм пiдопiчним
ти нiбито вже й не потрiбний. Але ми не ображаємося на них. Наша
любов безкорислива