Художнi твори чеських письменникiв i поетiв

Справдi художнi твори , написанi спецiально для дiтей, з'являються в
першiй чвертi XX столiття й пов'язанi з iменами найбiльших чеських
письменникiв i поетiв, таких, як М. Майерова й И. Волькер.
Початок XX столiття принесло людству новi потрясiння й змусило
посилено працювати суспiльну думку. Посилення соцiальних протирiч i
перша свiтова вiйна сколихнули насамперед демократичнi шари суспiльства.
У Чехословаччинi вiйна 1914-1918 рокiв була особливо непопулярна, тому
що слов'янськi народи змушенi були воювати на сторонi австро-
нiмецькоï коалiцiï проти Росiï, симпатiï до
якоï мали давнi традицiï в чехословацького народу. Чехи й
словаки охоче здавалися в полон росiянином, усiляко бойкотуючи цю вiйну.
Осо-Мнно зросло невдоволення вiйною в 1917 роцi, пiсля Великоï
Жовтневоï революцiï. Економiчне зубожiння мас i симпатiï
до народiв Росiï, що сбросили ярмо капiталiстiв, окон-чвтельно
розклали армiю Австро-Угорськоï iмперiï
В 1918 роцi була закiнчена перша свiтова вiйна й укладена Версальський
мир. Австро-Угорська монархiя розпалася. Чехословаччина одержала
нацiональну незалежнiсть. Першi дна року незалежна держава переживала
бурхливий пiдйом робочого руху. Соцiалiстична фракцiя робочоï
партiï прагнула встановити в краïнi Радянську республiку. В
1919 роцi в Словаччинi в результатi революцiï бiля мiсяця
протрималася Словацька радянська республiка, що була подавлена за
допомогою вiйськ. Буржуазiя вела розпачливу пропаганду, доводячи, що
нацiональнi iнтереси повиннi перемогти класовi, що знайдену нацiональну
волю потрiбно охороняти всiм верствам населення. Вiдсутнiсть
єдностi в соцiал-демократичнiй партiï перешкодило протистояти
силi буржуазiï, i в результатi була встановлена буржуазна
республiка. Незабаром iлюзiя Волi для всiх розвiялася. Соцiальнi
контрасти спливли на поверхню. Робiтники поєднувалися для боротьби
за своï права. В 1921 роцi була органiзована Комунiстична партiя
Чехословаччини, навколо ïï групувалися найбiльш прогресивнi
письменники
В 20-i роки робилися першi кроки в лiтературi соцiалiстичного реалiзму
такими письменниками й поетами, як М. Майерова, И. Волькер, С. К-
Нейман, И. Ольбрахт, i iншими. У ïхнiй творчостi вiдбилося не
тiльки критичне осмислення дiйсностi, але й тверда переконанiсть у
неминучостi й необхiдностi соцiальноï революцiï як
єдинiй силi, що могет вирiшити проблему соцiальноï
нерiвностi. Ця iдея пронизувала добутки для дорослих, поступово
проникнула вона й у дитячу лiтературу. Боротьба за молоде поколiння, за
те, щоб дитина знала правду про життя, є основним принципом
прогресивноï чеськоï лiтератури для дiтей. Ця тенденцiя видна
в рiзнi по жанрi дитячих книгах. Характерна вона була й для
лiтературноï казки 20-х рокiв
Поет Иржи Волькер належав до поколiння, що мужнiло в роки першоï
свiтовоï вiйни. Однак вiн уник долi багатьох захiдних лiтераторiв,
що заслужили згодом назву загубленого поколiння, для яких вiйна
виявилася останнiм щаблем у катастрофi ïхнiх iлюзiй. Волькер рано
зрозумiв, що у свiтi iснують двi правди, i прийняв правду справжню,
правду бiднякiв. Заперечуючи буржуазний рай, поет у раннiй перiод
своєï творчостi вважав декадентське мистецтво
своєрiдним протестом проти буржуазноï респектабельностi, i це
залучало Волькера, але дуже незабаром вiн переходить на позицiï
реалiзму й зближається iз групою пролетарських письменникiв
Волькер вiдомий бiльше як поет, чим як прозаïк. Прозаïчних
добуткiв у нього небагато. До ïхнього числа ставляться казки,
написанi в 1921 -1922 роках. Дотепер серед чеських лiтературознавцiв
ведуться суперечки, для кого були написанi казки — для дорослих
або для дiтей. Хоча в одному з листiв Волькер прямо говорить про те, що
казки призначенi для дiтей, однак навряд чи це ставиться до всiх його
казок. У всякому разi, дослiджуючи художню природу казок, ми знайдемо в
них такi риси, якi змушують дитячi видавництва пропонувати читачам
скорочений варiант, наприклад казки Про мiльйонера, що украв сонце. У
збiрник сучасноï лiтературноï казки для дiтей Чарiвна голка
увiйшли двi казки Волькера: Про сажотруса i Про мiльйонера, що украв
сонце. Обидвi казки полiтично гострi, морально^-соцiальнi, як ïх
характеризував сам автор. Казка Про мiльйонера, що украв сонце- яскрава
й зла сатира на всю буржуазну систему з ïï егоцентризмом i
демагогiєю. Письменник знайшов удалу пропорцiю виразних засобiв,
що дозволили йому створити сплав народноï традицiйноï казки з
газетним фейлетоном, що саме по собi характерно для лiтературноï
казки з гостро соцiальними проблемами в чеськiй дитячiй лiтературi 20-х
рокiв. Своєрiдний стиль волькеровской казки дозволяє
читачевi проникнути в суть реальних явищ, хоча вибрано для цього
фантастичний сюжет
Казки Волькера при його життi публiкувалися в комунiстичнiй газетi Рудi
право, а казка Про сажотруса була надрукована в додатку до
цiєï газети для дiтей
Марiя Майерова. Ïï добутку для дiтей i критичнi статтi
зiграли важливу роль у розвитку реалiстичного напрямку в дитячiй
лiтературi. Письменниця-комунiстка протягом напiвстолiття жагуче
боролася за те, щоб дитини виховувати на правдi життя. Вона
затверджувала принцип рiвноправностi мiж дитячiй i дорослою лiтературою.
Книги для дiтей, затверджувала Майерова, потрiбно писати з особливо
бiльшим почуттям вiдповiдальностi… Не може бути художнього твору
без жагучого захисту справедливостi. У цьому змiстi, зрозумiло, всi
художнi твори тенденцiйнi або, якщо хочете, агитационни. Рiзниця тiльки
в тiм, що кожний з нас по-своєму розумiє справедливiсть
залежно вiд того, до якого класу вiн належить .
Майерова виступала проти низькопробноï реакцiйноï лiтератури
для дiтей, вона доводила, що наслiдком iдейноï фальшi була
ïхня художня слабiсть. В 1913 роцi вийшов у свiтло збiрник Чарiвний
мир, у який увiйшли обробленi нею казки рiзних народiв. Збiрник казок
розкривав дiтям моральну красу героïв — простих людей, i це
допомагало дiтям усвiдомити iнтернацiональну єднiсть трудiвникiв,
що для того часу бути дуже важливо й смiло. На противагу шовiнiстичним
настроям, якi поширювалися буржуазними лiтераторами, Майерова прагнула
виховати в дiтях любов i повага до народiв усього миру, пiдкреслити
спiльнiсть ïх iнтересiв
Поряд з обробкою народних казок Майерова пише й лiтературнi казки. В
1930 роцi в збiрнику Казки iз усього свiтла письменниця
звертається до жанру полiтичноï казки. Звiдки узялися королi-
казка, що оповiдає про те, що людина-коваль свого щастя.
Виявляється, нiякий бог не посилав королiв на землю. I слова
божою милiстю король придуманi людьми. Самi ïх придумали, самi вiд
них i позбувайтеся,- вiдповiдає бог селянському посольству.
Фантастика в цiй казцi допомагає письменницi загострити соцiальну
проблематику. В iншiй казцi — Про продану ягничку- Майерова
розповiдає дитинi про те, як капiталiсти дiстають прибуток. При
цьому письменниця не порушує закони художньоï
своєрiдностi жанру й опирається на багатовiковi
традицiï народноï сатиричноï казки. Це, насамперед,
вибрана нею форма надокучливоï казки. Суть казки в тiм, що бiдняк
нiколи не одержує прибутки, а торговець щораз множить своï
капiтали. Мова казки цiлком сучасний, поряд з казковими словестними
образами ми зустрiчаємося з художнiми засобами, типовими для
фейлетону або гумористичного оповiдання
Якщо добутку Майеровой, призначенi для дорослого читача, неодноразово
переводилися на росiйську мову, то добутку для дiтей мало вiдомi
росiйському читачевi”. У нас виданi Повiсть про незадоволеного
кролика i Робинзонка. Остання зiграла у свiй час бiльшу роль у розвитку
дитячоï лiтератури, хоча сьогоднi ïï проблематика вже
недостатньо актуальна. Робинзонка була написана в 1940 роцi, у роки
окупацiï Чехословаччини гiтлерiвською Нiмеччиною. По жанрi вона
визначалася багатьма лiтературознавцями як повiсть для дiвчинок.
Майерова, що виступала проти розподiлу лiтератури на групи для хлопчикiв
i для дiвчинок, рiшуче заперечувала проти такоï оцiнки. Вона
прагнула в цiй книзi показати, що життя пiдлiтка визначається
середовищем, що iнтереси хлопчикiв i дiвчинок викликанi життєвими
обставинами. I Блажена, i ïï однокласник Духонь люблять
однаковi iгри, захоплюються тими самими книгами (Робинзоном). Але Бла-
жене, що залишилася без матерi, доводиться кинути школу й займатися
домашнiм господарством. I письменниця показує щиросердечну травму
пiдлiтка, вiдiрваного вiд своïх однолiткiв
В 20-30-i роки Майеровой написаний багато оповiдань для дiтей (Чарiвна
годинка) i повiсть Бруно, або Пригоди нiмецького хлопчика в чеському
селi, що пронизана духом iнтернацiоналiзму. Iз цiєï причини в
буржуазнiй Чехословаччинi повiсть була видана всього один раз. В 1946
роцi був опублiкований останнiй добуток, написане Майеровой для дiтей,-
Повiсть про незадоволеного кролика. Воно було адресовано самим молодшим
школярам. Тут письменниця з бiльшою майстернiстю розкриває мир
дитини: гри, iнтереси, вiдбиття побуту дорослих у заняттях дiтей.
Майорова показує здорову основу, закладену в кожнiй дитинi:
величезну потребу дiяльностi, що б'є ключем енергiю, невичерпну
фантазiю. Ïй удалося прилучити читача до гри, що i є основою
повести У пiслявоєннi роки письменниця замислюється про
новi завдання дитячоï лiтератури, полемiзує з
вульгаризаторской критикою, що вiдстоює повчальнi тенденцiï в
дитячiй книзi, бореться за художню правду, за високий рiвень
майстерностi. Письменниця добре розумiла, що тiльки повнокровна,
правдива книга, написана блискуче таланта, може вплинути на дитину, а
всякого роду повчання, крiм вiдрази, нiчого не викличуть у читача.
Творчiсть Майеровой для дiтей i ïï критична дiяльнiсть-
величезний внесок у дитячу лiтературу Чехословаччинi
Теоретичнi статтi Майеровой не втратили цiнностi дотепер. Ïï
художнi твори свiдчать про глибоке проникнення в душу дитини, знаннi
його психологiï, умiннi дати дитинi картину справжнього життя й
допомогти розiбратися в складних питаннях