Жести й мовлення

Ритмiчнi жести пов'язанi з ритмiкою мовлення. Понаблюдайте за
виступаючими по телебаченню, подивитеся, що як часто говорить у такт
мовлення розмахує рукою
Ритмiчнi жести пiдкреслюють логiчний наголос, уповiльнення й прискорення
мовлення, мiсце пауз, тобто те, що звичайно передає iнтонацiя.
Вимовте, наприклад, прислiв'я: Говорить, що воду цiдить; Строчить, як з
кулемета, супроводжуючи ïх ритмiчними жестами
Вимовляючи перше прислiв'я, ми робимо трохи вповiльнений рух рукою в
праву сторону. При цьому й голоснi звуки вимовляються трохи розтягнуто.
У другому випадку робимо частi вертикальнi рухи ребром долонi
правоï руки, що нагадують рубання капусти. Мовлення наша часто
буває емоцiйноï. Хвилювання радiсть, захват, ненависть,
прикрiсть, досада, здивування, розгубленiсть, замiшання — все це
проявляється не тiльки в пiдборi слiв, в iнтонацiï, але й у
жестах. Жести, що передають рiзноманiтнi вiдтiнки почуттiв, називаються
емоцiйними. Деякi з них закрiпленi в стiйких сполученнях, оскiльки такi
жести стали загальнозначущими. Наприклад: бити себе в груди, стукнути
кулаком по столi, ляснути себе по чолу, повернутися спиною, знизати
плечима, розвести руками, указати на дверi. Скажiть, чи можна виконати
наказу: Вiдкрий те вiкно, Цю книгу не бери, вiзьми геть ту, якщо вони
вимовляються без жесту? Вiдповiдь буде один: Не можна! У таких ситуацiях
потрiбен вказiвний жест. Ïм мовець видiляє якийсь предмет з
ряду однорiдних, показує мiсце — поруч, нагорi, над нами,
там, пiдкреслює порядок проходження — по черзi, через один
Указати можна поглядом, кивком голови, рукою, пальцем (вказiвним,
бiльшим), ногою, поворотом тiла
Деякi вказiвнi жести мають умовний характер. Так, коли мовець
показує собi на груди — лiворуч, де серце, говорячи: У нього
отут (жест) нiчого нi, те зрозумiло, мова йде про безсердечну, байдужу
людину
Бувають випадки, коли розшифровка жесту визначається
ситуацiєю. От кiлька прикладiв:
Iде лекцiя. Один зi слухачiв, пiймавши погляд iншого, показує
пальцем мiсце на руцi, де носять годинники. Догадалися, про що вiн
запитує? Вiн хоче довiдатися, що годину
Iнша ситуацiя. Асистент лектора робить йому той же знак, але жест уже
рiвнозначний словам: Час минув. Настав час закiнчувати лекцiю.
Нарештi, цей же жест може означати: Поквапся! Прийшов час iти.
Вказiвний жест рекомендується використати в дуже рiдких,
необхiдних випадках, коли є предмет (або наочне приладдя), на який
можна вказати. А тепер проведемо експеримент. Задайте тому, хто
перебуває зараз поруч iз вами або близько вiд вас, питання: Що
таке крученi сходи й брижi на водi? У вiдповiдь почуєте: Це сходи
от така (робиться обертовий рух правою рукою по вертикалi). А
брижi… (хвилеподiбний рух рукою по горизонталi). Задавайте це
питання кому завгодно й скiльки завгодно раз, i ви переконаєтеся,
що майже все без жесту не можуть обiйтися, хоча вже й не так складно
дати словникову дефiнiцiю (тлумачення): крученi сходи — сходи, що
йдуть спiраллю, гвинтоподiбно; брижi — незначне коливання
водноï поверхнi, а також легкi хвилi вiд такого коливання. Але жест
наочнiше, вiн як би зображує предмет, показує його, тому й
вiддається перевага жесту, що називається образотворчим.
Образотворчi жести з'являються у випадках: — якщо не
вистачає слiв, щоб повнiстю передати подання; - якщо одних слiв
недостатньо за якимись причинами (пiдвищена емоцiйнiсть мовця не
володiння собою, незiбранiсть, нервознiсть, непевнiсть у тiм, що адресат
все розумiє);
- якщо необхiдно пiдсилити враження й впливати на слухача додатково й
наочно.
Однак, користуючись образотворчими жестами, потрiбно дотримувати почуття
мiри: не можна цими жестами пiдмiнювати мова слiв. Ви, безсумнiвно, не
один раз були в театрi, на концертi, дивилися виступ акторiв по
телебаченню. Згадаєте, як вони жестикулюють, закiнчуючи виступ,
прощаючись iз публiкою. Найчастiший жест — уклони, як символ
подяки за теплий прийом, за оплески. Або, коштуючи на авансценi, актор
широко розводить руки в сторони, як би мiстячи у своï объятья
сидячих у залi. Використається ще такий жест: руку (руки)
притискають до грудей i низько кланяються. Цей жест символiзує
серцеве вiдношення, любов актора кзрителям.
Iнша картина. Передача КВВ. Ведучий Олександр Маслюкiв представляє
суддiв. Один, коли називають його, встає, повертається до
сидячим у залi, робить кивок головою; iншоï пiднiмає обидвi
руки нагору, з'єднує долонi й погойдує руками; третiй
кланяється; четвертий привiтно махає рукою. Такi жести
умовнi й називаються вони символiчними
Деякi з них мають цiлком певне значення. Наприклад, схрещенi руки
вказують на захисну реакцiю. Руки, заведенi за голову, виражають
перевагу. Руки в боки — символ непокори. Обхопити руками голову
— ознака неприємностi або лиха
Символiчний жест нерiдко буває характерний для ряду типових
ситуацiй. Так, iснує жест граничностi (категоричностi) —
шабельне вiдмахування кистю правоï руки. Вiн супроводжує
вираження: Нiколи не погоджуся; Нiхто не знав; Нiде ви не знайдете; Це
зовсiм ясно; Абсолютно не про цьому
Жест iнтенсивностi — рука стискується в кулака (варiант: два
кулаки). Вiн використається, коли говорять: Вiн дуже завзятий; Яка
вона вперта; У ньому вiдчувається така зiбранiсть, активнiсть;
Честолюбна вiн страшно.
Вiдомий також жест вiдмови, заперечення — вiдразливi рухи рукою
або двома руками долонями вперед. Цей жест супроводжує вираження:
Нi, нi, немає! Не треба, не треба, прошу вас; Нiколи, нiколи туди
не поïду?
Жест протиставлення, антонимичности — кисть руки виконує рух
у повiтрi там i тут: Прийшли й молод i старi; Нема чого туди —
сюди ходити; Одне вiкно на пiвнiч, iнше на пiвдень. Годяться ослони й
бiльшi й маленькi
Жест роз'єднання, розподiбнення — долонi розкриваються,
роз'ïжджаються у рiзнi сторони: Це зовсiм рiзнi прийоми; Це треба
розрiзняти; Ми це роз'єднали; Вони розiйшлися; Брати
роз'ïхалися
Жест об'єднання, додавання, суми — пальцi з'єднуються
в щепоть або з'єднуються долонi рук: Вони добре спрацювалися; Дуже
вони пiдходять друг до друга; Ми з вами вмiємо знаходити контакти;
А якщо разом це покласти? Давайте з'єднаємо зусилля; Тiльки
об'єднавшись, можемо перемогти