Логiчнiсть мовлення
Мовлення повинна вiдповiдати законам логiки Аристотель. Двiчi двiстеариновi свiчi И. С. Тургенєв Найважливiша умова гарного
мовлення логiчнiсть. Ми повиннi пiклуватися про те, щоб наше мовлення не
порушувало логiчних законiв. Неправильне слововживання може стати
причиною алогiзму зiставлення непорiвнянних понять, наприклад:Синтаксис
енциклопедичних статей вiдмiнний вiд iнших наукових статей. Виходить що
синтаксис енциклопедичних статей вiдрiзняється вiд синтаксису
iнших енциклопедичних статей. У статтi, присвяченоï творчостi
драматурга А.Н. Островського, є така фраза: Складний i
оригiнальний внутрiшнiй вигляд Катерини знайшов своє вiдбиття в
ïï мовi, самому яскравому серед всiх дiючих осiб Грози. (мова
виявилася дiючою особою).
Щоб усунути алогiзми в мовленнi iнодi доводиться значно переробляти
речення. Наприклад: Нашi знання про багатства надр землi є лише
незначною частиною схованих, ще бiльших багатств. Можна запропонувати
такий варiант стилiстичного виправлення цiєï фрази: Нашi
пiзнання про корисних копалин ще так не повнi. Причиною нелогiчностi
висловлення може стати пiдмiна поняття, що часто виникає в
результатi неправильного слововживання: Погано, коли у всiх кiнотеатрах
мiста демонструється те саме назву фiльму
Звичайно, демонструється фiльм, а не його назва. Можна було
написати: Погано, коли у всiх кiнотеатрах мiста демонструється той
самий фiльм. Подiбнi помилки в мовленнi виникають згодом недостатньо
чiткоï диференцiацiï понять, наприклад: Наближення
прем'єри колектив театру чекає з особливим хвилюванням
(чекають не наближення прем'єри, а коли вiдбудеться
прем'єра). Нелогiчноï мовлення робить невиправдане розширення
або звуження поняття Нам розповiли про великого письменника й прочитали
уривки з його творчостi (треба було написати: з його добуткiв) Приклад
звуження поняття: Край багатий пам'ятниками архiтектури, цiкавими для
iноземних туристiв. (чому тiльки iноземних?) Особливо часто використають
родове найменування замiсть видового, i це не тiльки позбавляє
мовлення точностi, приводить до втрати тих конкретних вiдомостей, якi
становлять живу тканину оповiдання, але надає стилю оригiнальну,
часом канцелярське фарбування. Причина неточностi висловлення,
перекручування його змiсту iнодi криється й у нечiткому
розмежуваннi конкретних i абстрактних понять, наприклад: Потрiбно
подумати про корми на зиму для тваринництва (є через, звичайно,
корм для тварин, худоби).
Деякi вимоги логiчностi мовлення порушуються в реченнях з одночасними
iменами й узагальнюючим словом (сполучення родового поняття з видовими)
наприклад: У кiмнатi стояли столи, стiльцi, меблi iз цiнноï
деревини (очевидно автор мали через, що першi предмети не були зробленi
iз цiнноï деревини, але однаково таке сполучення не припустиме).
Письменники нерiдко пародiюють людське мовлення, i тодi подiбнi
порушення логiки висловлення використаються як стилiстичний прийом
створення комiчного ефекту. З'єднання окремих речень у складне
синтаксичне цiле повинне правильно вiдбивати хiд думки
Зв'язок ряду речень i складних синтаксичних цiлих ïхня
послiдовнiсть повиннi бути логiчно обґрунтованi, тiльки в цьому
випадку наше мовлення буде правильноï


