Роман Генрiха Манна Вiрнопiдданий

Центральний персонаж, роману Дидерих Геслинг народився в нiмецькiй
сiм'ï середнього буржуа, власника паперовоï фабрики в мiстi
Нетциг. У дитинствi вiн досить часто болiв, усього й усiх боявся,
особливо батька. Його мати, фрау Геслинг, також живе в страху розсердити
чоловiка. Батько обвинувачує дружину в тiм, що вона морально
калiчить сина, розвиває в ньому облуднiсть i мрiйнiсть. У
гiмназiï Дидерих намагається нiчим не видiлятися, зате
будинку панує над молодшими сестрами Эмми й Магдой, змушуючи
ïх щодня писати диктанти. Пiсля гiмназiï Дидерих за рiшенням
батька ïде в Берлiн для продовження занять в унiверситетi на
хiмiчному факультетi
У Берлiнi парубок почуває себе дуже самотньо, велике мiсто його
лякає. Тiльки через чотири мiсяцi вiн наважується пiти до
пана Геппелю, власниковi целюлозноï фабрики, з яким його батько
має дiловi вiдносини. Там вiн знайомить iз Агнес, дочкою
фабриканта. Але романтична захопленiсть Дидериха розбивається об
першу ж перешкоду. Його суперник, студент Мальман, що знiмає в
Геппеля кiмнату, упевнено домагається уваги дiвчини. Нахабнуватий
Мальман не тiльки робить подарунки Агнес, але й вiдбирає грошi
саме в Дидериха. Молодий i ще боязкий Дидерих не наважується
суперничати з Мальманом i бiльше не з'являється в будинку в
Геппеля.
Один раз, зайшовши в аптеку, Дидерих зустрiчає там свого шкiльного
товариша Готлиба, що заманює його в студентську корпорацiю
Новотевтония, де процвiтає культ пива й брехливого лицарства, де в
ходi рiзного роду нехитрi реакцiйнi нацiоналiстичнi iдеï. Дидерих
пишається тим, що бере участь у цiєï, на його думку,
школi мужностi й iдеалiзму. Одержавши з будинку лист iз повiдомленням
про важку хворобу батька, вiн вiдразу вертається в Нетциг. Вiн
вражений смертю батька, але одночасно й сп'янений почуттям
божевiльноï волi. Частка спадщини Дидериха невелика, але при
вмiлому керуваннi фабрикою можна непогано жити. Однак парубок знову
вертається в Берлiн, пояснюючи матерi, що йому однаково потрiбно
йти на один рiк в армiю. В армiï Дидерих пiзнає тяготи муштри
й грубого звертання, але одночасно випробовує й радiсть
самознищення, що нагадує йому дух Новотевтонии. Проте пiсля
декiлькох мiсяцiв служби вiн iмiтує калiцтво ноги й одержує
звiльнення вiд стройовоï пiдготовки
Повернувшись у Берлiн, Дидерих впивається розмовами про германську
велич. У лютому 1892 р. вiн стає свiдком демонстрацiï
безробiтних i проявляє захват, уперше бачачи молодого кайзера
Вiльгельма, що гарцює по вулицях мiста й демонструє силу
влади. Сп'янений верноподданническими почуттями, Геслинг
спрямовується до нього, але на бiгу падає прямо в калюжу,
викликаючи веселий смiх кайзера
Зустрiч Дидериха й Агнес пiсля багатьох мiсяцiв розлуки вiдроджує
в ньому з новою силою потяг до неï. Ïхнiй романтичний зв'язок
.переростає у фiзичну близькiсть. Дидерих мiркує про можливе
одруження. Але його постiйнi коливання й побоювання пов'язанi з тим, що
справи на фабрицi в на Геппеля йдуть погано, що Агнес, на його думку,
вуж занадто намагається закохати його в себе. Йому чудиться змова
батька й дочки, i вiн переïжджає на iншу квартиру, щоб там
його нiхто не знайшов. Однак тижня через два його батькiв, що розшукав,
Агнес стукається у дверi до Дидериху й веде з ним вiдверта
розмова. Дидерих холодно пояснює, що не має морального права
перед своïми майбутнiми дiтьми женитися на дiвчинi, що ще ,до
весiлля втратилася безвинностi Вертаючись у Нетциг, у поïздi
Геслинг знайомить iз молодою особою по iменi Густа Даймхен, але,
довiдавшись, що вона вже заручена з Вольфганком Буком, молодшим сином
глави мiського самоврядування, трохи засмучується. Геслинга, що
получили диплом, тепер часто величають доктором, i вiн сповнений
рiшучостi завоювати мiсце пiд сонцем, пiдiм'яти пiд себе конкурентiв.
Для цього вiн вiдразу ж уживає ряд крокiв: починає мiняти
порядки на фабрицi, посилює дисциплiну, завозить нове обладнання.
Крiм того, вiн поспiшно наносить вiзити самим впливовим людям мiста: г-
ну Буку, лiбераловi по переконаннях, учасниковi революцiйних подiй 1848
р., бургомiстровi, головним принципом якого є культ сили. Розмови
на Ядассона iз прокуратури, що вважає Бука i його зятя Лауэра
крамольниками, спочатку сприймаються Геслингом насторожено, але потiм
той втягує його у свою орбiту, головним чином за допомогою
виречень, що призивають до єдиновладдя монарха
У мiстi жваво обговорюється випадок, коли постовий пострiлом iз
гвинтiвки вбив молодого робiтника. Геслинг, Ядассон, пастор Циллих
засуджують усякi спроби рабочих що-небудь змiнити й вимагають, щоб все
кермо влади були переданi буржуазiï. Лауэр заперечує ïм,
затверджуючи, що буржуазiя не може бути пануючою кастою, тому що вона не
може навiть похвастатися чистотою раси — у князiвських сiм'ях, у
тому числi й у нiмецьких, скрiзь є домiшка єврейськоï
кровi. Вiн натякає на те, що й сiм'я кайзера теж не є
виключенням iз правила. Розлютований Геслинг, пiдбурюваний Ядассоном,
звертається в прокуратуру зi скаргою на Лауэра за його крамольнi
мовлення. На судове засiдання Геслинга викликають як головний свiдок
обвинувачення. Виступу адвоката Вольфганка Бука, прокурора Ядассона,
голови, слiдчого й iнших свiдкiв по черзi мiняють шанси обвинувачення й
захисту. Геслингу доводиться викручуватися i юлить — адже
невiдомо, за ким буде вирiшальне слово. До кiнця процесу Геслимг
переконується, що перемагають тi, у кого бiльше спритностi й
владi. I вiн, швидко зорiєнтувавшись, перетворює своє
заключне слово в мiтинговий виступ, призиваючи до виконання будь-
якоï волi кайзера Вiльгельма II. Суд присуджує Лауэра до
шести мiсяцiв в'язницi. Геслинга ж за рекомендацiєю самого
регирунгпрезидента фон Вулкова приймають у Почесний ферейн ветеранiв
мiста
Друга перемога Геслинга вiдбувається на особистому фронтi —
вiн жениться на Густе Даймхен i одержує як придане пiвтора
мiльйона марок. Пiд час весiльноï подорожi в Цюрiху Дидерих
довiдається з газет, що Вiльгельм II ïде в Рим з вiзитом до
короля Iталiï. Геслинг спрямовується разом з молодою дружиною
туди ж i, не пропускаючи нi єдиного дня, чергує годинниками
на вулицях Рима чекаючи екiпажа кайзера. Углядiвши монарха, вiн до
хрипоти кричить: Так здраствує кайзер! Вiн так примелькався
полiцейським i журналiстам, що вони вже сприймають його як чиновника
особистоï охорони кайзера, готового захистити монарха своïм
тiлом. I от один раз в iталiйськiй газетi з'являється знiмок, що
запам'ятав кайзера й Геслинга в одному кадрi. Щастя й гордiсть
переповняють Геслинга, i вiн, повернувшись у Нетциг, спiшно
органiзує партiю кайзера. Щоб домогтися полiтичного лiдерства, а
заодно змiцнити своï фiнансово-пiдприємницькi позицiï,
вiн вступає в угоди з усiма впливовими особами мiста. З лiдером
соцiалiстiв Фишером вiн домовляється про те, що соцiалiсти
пiдтримають настiльки дорогу iдею Геслинга про створення в Нетциге
пам'ятника Вiльгельмовi I, дiдовi сучасного кайзера. Замiсть партiя
кайзера обiцяє пiдтримати кандидатуру Фишера на виборах у
рейхстаг. Коли Геслинг зiштовхується з перешкодами, вiн упевнений,
що ïх пiдбудовує хитромудрий старий Бук. I Геслинг не
зупиняється нi перед чим, щоб змести зi свого шляху Бука: вiн
використає шантаж, пiдбурювання й любов юрби до скандалiв. Вiн
обвинувачує Бука i його друзiв у шахрайствi iз суспiльними грiшми
Б газетах всi частiше з'являється iм'я Дидериха Геслинга, пошана й
багатство пiднiмають його в очах городян, його обирають головою комiтету
зi спорудженню пам'ятника кайзеровi. У день вiдкриття пам'ятника доктор
Геслинг виголошує пiднесену промову про нiмецькi Нацiï i
ïï вибранiсть. Але раптом починається жахлива гроза зi
зливовим дощем i найсильнiшими поривами вiтру. Теперiшнiй потоп
змушує оратора сховатися пiд трибуну, з якоï вiн тiльки що
виступав. Вiдсидiвшись там, вiн вирiшує повернутися додому, по
дорозi заходить у будинок до Бука й довiдається, що той
перебуває при смертi: життєвi потрясiння останнiх мiсяцiв
зовсiм пiдiрвали його здоров'я. Геслинг тихо пробирається в
кiмнату, де перебуває вмираючий старий в оточеннi своïх
родичiв, i непомiтно притискається До стiни. Бук востаннє
обводить поглядом навколишнiх i, побачивши Геслинга, злякано
смикає головою. Родичiв охоплює хвилювання, а хтось iз них
викликує: Вiн щось побачив! Вiн побачив диявола! Дидерих Геслинг
вiдразу непомiтно ховається
Я. Б. Нiкiтiн
Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi.
Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ
Видавництво ACT.