Короткий виклад змiсту роману Подорож на край ночi

Молодий француз, студент-медик Фердинан Бардамю, пiд впливом пропаганди
записується добровольцем в армiю. Для нього починається
життя, повна позбавлень, жаху й виснажливих переходiв по Фландрiï,
на територiï якоï французькi вiйська беруть участь у першiй
свiтовiй вiйнi. Один раз Бардамю посилають у розвiдку. До цього часу вiн
уже встиг дiйти настiльки нервового й фiзичного виснаження, що
мрiє лише про одному: здатися в полон. Пiд час вилазки вiн
зустрiчається з iншим французьким солдатом, Леоном Робинзоном,
чиï бажання збiгаються з бажаннями Бардамю. Однак здатися ïм
не вдається, i вони розходяться кожний у свою сторону
Незабаром Бардамю одержує поранення, i на лiкування його
вiдправляють у Париж. Там вiн знайомить iз американкою Лолой,
одягненоï у формене обмундирування й приïхало в Париж, щоб у
мiру своïх слабких сил рятувати Францiю. У ïï обов'язку
входить регулярне зняття проби з яблучних оладий для паризьких
госпiталiв. Лола цiлими днями переводить Бардамю розмовами про душ i
патрiотизм. Коли ж вiн зiзнається ïй, що боïться йти
воювати й у нього вiдбувається нервовий зрив, вона кидає
його, а Бардамю попадає в госпiталь для божевiльних солдатiв.
Трохи пiзнiше вiн починає зустрiчатися з Мюзин, скрипачкою, особою
не занадто строгоï моральностi, що будить у ньому сильнi почуття,
але не раз змiнює йому з бiльше багатими клiєнтами, зокрема
з багатими iноземцями. Незабаром Мюзин предпочитает, щоб ïхнi шляхи
з Бардамю й зовсiм розiйшлися
Наявних засобiв у Бардамю нi, i вiн iде до одного ювелiра, у якого до
вiйни працював у пiдсобцi, попросити грошей. Робить вiн це разом зi
своïм колишнiм приятелем Вуарезом, що теж колись працював у цього
ювелiра. Вiд нього молодi люди одержують грошi, яких ïм не
вистачило б i на один день. Тодi за пропозицiєю Вуареза обоє
вiдправляються до матерi загиблого однополчанина Вуареза, що є
жiнкою заможноï й час вiд часу позичає Вуареза грiшми. У
дворi ïï будинку молодi люди зустрiчають усе того ж Леона
Робинзона. Робинзон повiдомляє ïм, що жiнка, до якоï
вони прийшли, ранком покiнчила iз собою. Його самого цей факт
розбудовує не менше, нiж Бардамю, оскiльки вiн доводиться ïй
хрещеником i теж хотiв попросити якусь суму Через кiлька мiсяцiв
Бардамю, що одержав звiльнення вiд вiйськовоï служби, сiдає
на пароплав i вiдпливає до берегiв Африки, де сподiвається
знову встати на ноги в однiй iз французьких колонiй. Ця переправа ледве
не коштує йому життя. Пасажири по незрозумiлих причинах
перетворюють Бардамю в iзгоя на суднi й за три днi до завершення
плавання мають намiр викинути парубка за борт. Лише чудо й красномовство
Бардамю допомагають йому залишитися вживих.
Пiд час зупинки в колонiï Бамбола-Брагаманса вночi Фердинан
Бардамю, користуючись тим, що його переслiдувачам необхiдна перепочинок,
зникає з корабля. Вiн улаштовується в компанiю Сранодан
Малого Конго. У його обов'язку входить життя в лiсi, у десятьох днях
шляху вiд Фор-Гоно, мiстечка, де перебуває контора компанiï,
i обмiн каучуку, що добуває неграми, на ганчiрки й дрiбнички,
якими компанiя постачила його попередника й на якi так ласi дикуни.
Добравшись до мiсця призначення, Бардамю зустрiчається зi
своïм попередником, яким знову виявляється Леон Робинзон.
Робинзон забирає iз собою все саме коштовне, бiльшу частину грошей
i йде в невiдомому напрямку, не маючи намiр вертатися у фор-гоно й
звiтувати начальству у своïй господарськiй дiяльностi. Бардамю,
залишившись у розбитого корита, доведений майже до божевiлля жадiбними
комахами й гучними нiчними завиваннями живучi в лiсi навколо його хатини
звiрини, вирiшує пiти за Робинзоном i рухатися в тiм же напрямку,
у якому зник його знайомий. Бардамю пiдкошує малярiя, i негри-
провiдники виявляються змушеними доставляти його до найближчого
населеного пункту, яким виявляється столиця iспанськоï
колонiï, на носилках. Там вiн попадає до одного священика, що
продає Бардамю капiтановi галери Iнфанта Сосалия веслярем. Судно
пливе в Америку. У Сполучених Штатах Бардамю збiгає з галери й
пробує знайти своє мiсце в цiй краïнi. Спочатку вiн
працює облiковцем блiх у карантинному госпiталi, потiм ходить без
роботи й без гроша в кишенi, потiм вiн звертається по допомогу до
своєï колишньоï коханки, Лоле. Та дає йому сто
доларiв i випроваживает за дверi. Бардамю влаштовується на завод
до форда, однак незабаром кидає й це заняття, познайомившись у
публiчному будинку з Молли, ласкавою й вiдданою дiвчиною, що
допомагає йому матерiально й хоче коли-небудь вийти за нього
замiж. Шляхи господни несповiдимi; не дивно, що й в Америцi Фердинан
випадково зустрiчається з Леоном Робинзоном, що приплив у
краïну тим же способом, що й Бардамю, але ледве випередивши
останнього. Робинзон працює прибиральником
Пробувши в Америцi бiля двох рокiв, Бардамю ïде назад у Францiю й
вiдновляє заняття медициною, здає iспити, продовжуючи
одночасно подрабативать. Через п'ять-шiсть рокiв академiчних страждань
Фердинан все-таки одержує диплом i право вести лiкарську
дiяльнiсть. Вiн вiдкриває свiй лiкарський кабiнет на окраïнi
Парижа, у Гаренн-Дранье. У нього немає нi претензiй, нi амбiцiй, а
лише бажання зiтхнути ледве посвободней. Публiка в Гаренн-Дранье (назва
району говорить саме за себе) належить до нижчих шарiв суспiльства,
декласованим елементам. Тут люди нiколи не живуть у статку й не
намагаються приховувати брутальнiсть i розгнузданiсть своïх вдач.
Бардамю, як самий невибагливий i совiсний лiкар у кварталi, часто за
своï послуги не одержує нi єдиного су й дає ради
безкоштовно, не бажаючи оббирати бiднякiв. Попадаються, щоправда, серед
них i вiдверто злочиннi особистостi, такi, як, наприклад, чоловiк i
дружина Прокисс, якi спочатку хочуть запроторити стару матiр Прокисса в
лiкарню для душевнохворих старих, а коли та дає рiшучу вiдсiч
ïхнiм планам, замишляють неï вбити. Функцiя ця, що вже не
дивує читачiв, парою Прокисс поручається невiдомо що звiдки
узявся Робинзону за плату в десять тисяч франкiв
Спроба вiдправити бабу на те свiтло кiнчається для самого
Робинзона драматично: дрiб з рушницi пiд час установки пастки для мамаши
Прокисс попадає в очi самому Робинзону, отчого той на кiлька
мiсяцiв слiпне. Бабу й Робинзона чоловiк i жiнка Прокисс вiд грiха
подалi, щоб нi про що не прознали сусiди, вiдправляють у Тулузу, де баба
вiдкриває власну справу: вона показує туристам церковний
склеп з виставленими в ньому напiвзотлiлими мумiями й має iз цього
непоганий дохiд. Робинзон же знається з Мадлон, двадцятилiтньою
чорноокою дiвчиною, що незабаром, незважаючи на його слiпоту,
планує стати його дружиною. Вона читає йому газети,
гуляє з ним, годує його й пiклується онем.
Бардамю приïжджає в Тулузу, щоб провiдати свого приятеля.
Справи в того йдуть превосходно, почуває вiн себе вже краще, до
нього поступово починає вертатися зiр, вiн одержує кiлька
вiдсоткiв вiд прибутку зi склепу. У день вiд'ïзду Бардамю в Париж з
бабою Прокисс трапляється нещастя: оступившись на сходах, що
ведуть у склеп, вона падає вниз i вiд забитого мiсця вмирають.
Фердинан пiдозрює, що без участi Робинзона отут не обiйшлося, i,
не бажаючи вплутуватися в цю справу, поспiшає повернутися в Париж.
У Парижi Бардамю по протекцiï одного свого колеги, Суходрокова,
улаштовується на мiсце асистента головного лiкаря в психiатричну
лiкарню. У головлiкаря на прiзвище Баритон є маленька дочка, що
вiдрiзняється певною чуднiстю характеру. Батько бажає, щоб
вона початку вивчати англiйську мову, а викладати ïй просить
Бардамю. З англiйським у дiвчинки не ладиться, зате ïï батько,
що є присутнiм на всiх уроках, переймається жагучою любов'ю
до мови, лiтературi й iсторiï Англiï, що в коренi мiняє
його погляд на мир i його життєвi устремлiння. Вiн
вiдправляє дочку до якоïсь далекоï родички, а сам на
невизначений час ïде в Англiю, потiм у Скандинавськi краïни,
залишаючи Бардамю своïм заступником. Незабаром у ворiт лiкарнi
з'являється Робинзон, що цього разу втiк вiд своєï
нареченоï i ïï мамаши. Мадлон посилено тягла Робинзона
пiд вiнець, загрожуючи у випадку, якщо вiн не жениться на нiй, з- обшити
в полiцiю, що смерть баби Прокисс наступила не без участi Робинзона,
Заявившись до Бардамю, вiн благає приятеля дати притулок його в
себе в лiкарнi в якостi божевiльного. Мадлон негайно слiдом за нареченим
приïжджає в Париж, влаштовується на роботу й весь
вiльний час проводить у ворiт лiкарняного парку в надiï побачитися
з Леоном. Бардамю, бажаючи вiдгородити Робинзона вiд зустрiчi з Маддон,
грубо розмовляє з нею й навiть дає ляпас. Пошкодувавши про
свою нестриманiсть, вiн запрошує Робинзона з Мадлон, а також
масажистку Софiю, свою близьку подругу, заради примирення на прогулянку.
Примирення, однак, не виходить, а по дорозi назад по дорозi в лiкарню в
таксi Мадлон, що не вдається домогтися вiд Робинзона згоди
повернутися в Тулузу й женитися на нiй, стрiляє в нього в упор з
пiстолета, а потiм, вiдкривши дверцята таксi, вилазить iз нього й,
скотившись iз крутого укосу прямо по бруду, зникає в темрявi поля.
Вiд отриманих поранень у живiт Робинзон умирає Е. В. Семина