Лiричний вiдступ у романi Мертвi душi. Повiсть про капiтана Копейкине

Пiсля вiйни дванадцятого року разом з пораненими приïхав i
капiтан Копейкин. У боях вiн втратив руку й ногу, працювати не мiг i
вiдправився в Петербург просити государя про яку-небудь монархову
милiсть. Потрапив вiн до самого начальника, до вельможi в будинок на
Палацовiй набережнiй. Вельможi бачить, що людина на деревинцi й правий
рукав порожньоï. Добре, говорить, понаведайтесь днями. Копейкин
став ходити раз за разом, але його не пускають. Помилуйте, ваш високопревосходительство,-
говорить Копейкин,- я не можу чекати, не маю, так сказати, шматка хлiба.
У вiдповiдь на таку зухвалiсть генерал наказав викликати фельдъегеря й
вислати Копейкина з Петербурга. Схопили, його й вiдвезли. Куди подiвся
Копейкин невiдомо, але з'явилася в рязанських лiсах зграя розбiйникiв, i
отаман цiєï зграï був не хто iншоï… На цьому
мiсцi оповiдача перебив полiцмейстер, нагадавши, що капiтан Копейкин
був без руки й ноги, а в Чичикова… Отут поштмейстер скрикнув i
ляснув себе по чолу, зачудувавшись, як подiбна обставина не прийшла йому
в голову. Незабаром, однак, з'явилося нове припущення: чи не є
Чичиков переодягнений Наполеон. Чиновники вирiшили, що якщо Чичиков
повернеться й стане боком, те стане схожим на Наполеона. Вирiшили
розпитати гарненько Ноздрева, що перший розбовтав iсторiю про мертвi
душi . Ноздрев вiдповiдав так: Чичиков накупив мертвих душ на кiлька
тисяч, вiн шпигун i ще в школi, де вони разом училися, його називали
фiскалом, до того ж вiн фальшивомонетник; Чичиков мав намiр вiдвезти
губернаторську дочку, i сам Ноздрев йому в цьому допомагав. Всi цi
розмови й припущення так подiяли на прокурора, що, вернувшись додому,
вiн став думати, думати й раптом нi з того нi iз сього вмер
Чичиков нiчого про все це не знав, у нього розiгрався флюс, i йому
було не до происходящего в мiстi. Але коли вiн надумав нарештi зробити
вiзити, його приймати не сталi або приймали так дивно, що вiн
засумнiвався в розумовому здоров'ï що приймало. Вiд Ноздрева наш
герой довiдався, що його вважають виготовлювачем фальшивих асигнацiй,
обвинувачують у намiрi викрасти губернаторську дочку й у тiм, що вiн
став причиною смертi прокурора. Чичиков вирiшив, що йому варто негайно
ïхати з мiста