Сноупси в трилогiï Фолкнера
Найбiльшим досягненням Фолкнера з'явилася його знаменита трилогiя про
Сноупсах: Сiльце (1940), Мiсто (1957), Особняк (1960). Сноупси новi люди
на Пiвднi. Поступово вони витiсняють стару плантаторську аристократiю й
самi посiдають команднi мiсця. Цей процес пiднесення Сноупсов i
зображується в трилогiï Фолкнера. Уособленням сноупсизма,
його страшних, руйнiвних сторiн виступає Флем Сноупс, або, як його
називає письменник, Головний Сноупс.
В Сiльцi зображується початок його кар'єри. Флем Сноуде
служить прикажчиком у поселеннi Французова Балка в мiсцевого багатiя
Уорнера. Вiн жениться через грошi на його вагiтнiй дочцi, а потiм iз
сiм'єю переïжджає в мiсто Джефферсон. В Мiстi розмах
його дiяльностi збiльшується. Флем продовжує свою хижацьку
практику, поступово прибирає до рук мiськi фiнанси, стає
президентом банку
В Особняку фiгура Флема Сноупса виростає до величезних розмiрiв.
Президент банку Флем Сноупс здiйснює свою владу, над мiстом i
округою. Сноупси представляють мир грошових вiдносин, настання
новоï, капiталiстичноï епохи. На сторiнках романiв поступово
виростає поняття сноупсизма — зла, пов'язаного з новими
грошовими вiдносинами. Фолкнер, як гуманiст, вiдкидає, жорстоко
критикує його. Саме в критику, у викриттi сноупсизма полягає
одне з достоïнств трилогiï про Сноупсах. Письменник не
жалує фарб, щоб показати руйнiвну силу сноупсизма, його
жорстокiсть i калiцтво: Сноупси заполонили Джефферсон, як змiï або
хижi лiсовi звiрi. Вони просто всi були Сноупси, як колонiï пацюкiв
або термiтiв — це просто пацюка й термiти. Найбiльш вражаючi,
типовi риси Сноупсов знайшли вiдбиття в образi Флема Сноупса,
безперечному досягненнi письменника. У характерi Флема вражає
цiлковиту вiдсутнiсть людяностi, аморализм, доведений до крайнiх меж,
незвичайно низький iнтелектуальний рiвень, механiчний автоматизм.
Запам'ятовуються його безперервна жуйка, абсолютна байдужiсть до людей i
в той же час його жорстока корисливiсть, безмежна нахабнiсть, руйнiвний
характер його дiяльностi. Флемг примiтивний, але у своïй
щоденностi, повсякденностi вiн страшний Деякi критики вважають, що
Фолкнер значно лише своïм запереченням. Навряд чи iз цим можна
погодитися
У трилогiï чимало позитивних персонажiв. Це Гевин Стивене, окружний
прокурор, його сестра Мегги, дрiбний торговець Ретлиф, Чарлз Маллисон,
племiнник Стивенса й багато хто iншi. Важливiше iнших образ Гевина
Стивенса, що проходить через багато романiв письменника. Гевин Стивене
— гуманiст. Вiн бачить зло в сиоупсизме, розумiє шкiдливий
характер дiяльностi Флема й бореться сним.
Фолкнер пише нелегко. Стилiстика його романiв складна. Вона
включає й потiк свiдомостi й вставнi новели, i авторський
коментар. Постiйно змiщається час дiï: оповiдання про
наполяжете м перемежовується з вiдступами в минуле, внутрiшнi
монологи персонажiв збагачують характери. Створюючи трилогiю про
Сноупсах, Фолкнер часто звертався до американського фольклору, Звiдки
вiн запозичив фантастичнi оповiдання, незвичайнi подiï, народний
гумор
