Моï домашнi обов'язки
Моï батьки дуже зайнятi люди: батько працює iнженером-
конструктором у науково-дослiдному iнститутi, а мама — коректор у
видавництвi. Працюють вони весь тиждень iз ранку до вечора, а ми iз
сестрою Оленкой пiсля школи господарюємо будинку
Був такий час, коли нiчого робити не хотiлося, але це було давно. Зараз
ми пiдросли й зрозумiли, що можна роздiлити обов'язку так, щоб нiхто не
ображався. От, наприклад, приготавление ïжi. Готовити я люблю,
може, навiть пiсля закiнчення школи пiду вчитися на кухаря. Оля
вмiє готовити, але не дуже любить ця справа, от ми й домовилися: я
готовлю, вона миє посуд. Або навпаки, якщо ïй захочеться щось
приготувати. Ну, а продукти купуємо ми з нею разом, тому що досить
часто буває потреба порадитися, та й сумки нести вдвох легше й
веселiше.
Збирання квартири — також наш обов'язок. Ми давно роздiлили зони
вiдповiдальностi — спочатку кожний прибирає свою кiмнату,
потiм вiдразу наводимо порядок i чистоту в сiнях, а пiсля цього Оленька
миє кухню й ванну кiмнату, а менi дiстаються спальня й туалетна
кiмната Ще одна важлива чоловiча справа — виносити смiття й
стежити за чистотою цебра — це моя робота, i я виконую
ïï без нагадувань, а Оленька має дополнительнуя
навантаження — доглядати за рослинами на кухнi. Чомусь ця робота
ïй не дуже подобається — напевно, вона боïться
передозувати добрива або занадто залити квiти. Нiчого, нехай
звикає до вiдповiдальностi, ïй уже десять рокiв — майже
доросла. Мама купила Оле червону маленьку лiйку й блакитне цебро для
вiдстоювання води, тому що не можна ж поливати рослини холодною
водопровiдною водою. Я допомiг сестричцi зробити кiлька паличок для
розпушування ґрунту в горщиках — думаю, тепер ïй
приємнiше доглядати за нашим маленьким садком. Тато iнодi
жартує: Коли, Оля, будеш пригощати нас бананами?. Жарту жартами, а
кiмнатнi помiдори вже потроху цвiтуть, отже, надiя на врожай є. А
пари тижнiв назад мама порадила нам з Олей посiяти в шухлядку насiнь
петрушки. Зараз вони вже почали сходити — дуже красиво, кучерявий
смарагдовий коврик росте в шухлядцi. Довелося мамi купувати Оле ще й
маленький обприскувач — робити дощик для нашоï петрушки. Ми
сподiваємося колись спробувати ароматноï зеленi, якщо Тася
дозволить. Тася — це наша блакитна попугаиха. Тiльки-но зелений
коврик з'явився, Тася все зрозумiла — ранком першоï летить до
кухнi й клює потихеньку травичку. До речi, прибирати в Тасиной
клiтцi — обов'язок Оли, це вона робить спритно й iз задоволенням.
Улаштувала для пташки рiзнi атракцiони, поставила маленький басейн для
купання, дзеркальце пiдвiсилася
Є в нас ще один член сiм'ï — абрикосовий пудель Кузя,
от за ним уже я доглядаю. По-перше, тому що я старший, а по-друге, Кузя
не дуже слухається жiнок, вiд Оленьки навiть утекти може, лови
його потiм, а я його дресирую без проблем. Але основне моє
завдання — вигуляти Кузю двiчi або тричi за день, нагодувати
ранком i ввечерi й взагалi, стежити, щоб йому було гарно. Довелося
навчитися навiть варити вiвсяну кашу й терти морква на тертцi, тому що
вiвсянка дає собацi дуже гарний блиск вовни, а морква — це
вiтамiни й мiнерали. I коли сусiди, якi вигуливают своïх собак,
запитують мене, що це я роблю, що мiй собака така здорова й весела,
— це я сприймаю як комплiмент
От, здається, i всi нашi домашнi обов'язки. I нi, забув ще про
одну справу — щочетверга я йду купувати газети: одну для тата,
одну для мами, i ще одну, дитячу — нам з Оленькой. Це, напевно,
один iз самих приємних обов'язкiв, тому що дуже вже
подобається нам розгадувати рiзнi задачки, кросворди, шаради й
головоломки. Батько хвалить нас: Ну й дiти! I працьовитi, i розумнi! А
мама завжди вiдповiдає: Обережно — перехвалиш!. А нам iз
сестричкою однаково приємно.
