Моï домашнi обов'язки

Моï батьки дуже зайнятi люди: батько працює iнженером- конструктором у науково-дослiдному iнститутi, а мама — коректор у видавництвi. Працюють вони весь тиждень iз ранку до вечора, а ми iз сестрою Оленкой пiсля школи господарюємо будинку
Був такий час, коли нiчого робити не хотiлося, але це було давно. Зараз ми пiдросли й зрозумiли, що можна роздiлити обов'язку так, щоб нiхто не ображався. От, наприклад, приготавление ïжi. Готовити я люблю, може, навiть пiсля закiнчення школи пiду вчитися на кухаря. Оля вмiє готовити, але не дуже любить ця справа, от ми й домовилися: я готовлю, вона миє посуд. Або навпаки, якщо ïй захочеться щось приготувати. Ну, а продукти купуємо ми з нею разом, тому що досить часто буває потреба порадитися, та й сумки нести вдвох легше й веселiше.
Збирання квартири — також наш обов'язок. Ми давно роздiлили зони вiдповiдальностi — спочатку кожний прибирає свою кiмнату, потiм вiдразу наводимо порядок i чистоту в сiнях, а пiсля цього Оленька миє кухню й ванну кiмнату, а менi дiстаються спальня й туалетна кiмната Ще одна важлива чоловiча справа — виносити смiття й стежити за чистотою цебра — це моя робота, i я виконую ïï без нагадувань, а Оленька має дополнительнуя навантаження — доглядати за рослинами на кухнi. Чомусь ця робота ïй не дуже подобається — напевно, вона боïться передозувати добрива або занадто залити квiти. Нiчого, нехай звикає до вiдповiдальностi, ïй уже десять рокiв — майже доросла. Мама купила Оле червону маленьку лiйку й блакитне цебро для вiдстоювання води, тому що не можна ж поливати рослини холодною водопровiдною водою. Я допомiг сестричцi зробити кiлька паличок для розпушування ґрунту в горщиках — думаю, тепер ïй приємнiше доглядати за нашим маленьким садком. Тато iнодi жартує: Коли, Оля, будеш пригощати нас бананами?. Жарту жартами, а кiмнатнi помiдори вже потроху цвiтуть, отже, надiя на врожай є. А пари тижнiв назад мама порадила нам з Олей посiяти в шухлядку насiнь петрушки. Зараз вони вже почали сходити — дуже красиво, кучерявий смарагдовий коврик росте в шухлядцi. Довелося мамi купувати Оле ще й маленький обприскувач — робити дощик для нашоï петрушки. Ми сподiваємося колись спробувати ароматноï зеленi, якщо Тася дозволить. Тася — це наша блакитна попугаиха. Тiльки-но зелений коврик з'явився, Тася все зрозумiла — ранком першоï летить до кухнi й клює потихеньку травичку. До речi, прибирати в Тасиной клiтцi — обов'язок Оли, це вона робить спритно й iз задоволенням. Улаштувала для пташки рiзнi атракцiони, поставила маленький басейн для купання, дзеркальце пiдвiсилася
Є в нас ще один член сiм'ï — абрикосовий пудель Кузя, от за ним уже я доглядаю. По-перше, тому що я старший, а по-друге, Кузя не дуже слухається жiнок, вiд Оленьки навiть утекти може, лови його потiм, а я його дресирую без проблем. Але основне моє завдання — вигуляти Кузю двiчi або тричi за день, нагодувати ранком i ввечерi й взагалi, стежити, щоб йому було гарно. Довелося навчитися навiть варити вiвсяну кашу й терти морква на тертцi, тому що вiвсянка дає собацi дуже гарний блиск вовни, а морква — це вiтамiни й мiнерали. I коли сусiди, якi вигуливают своïх собак, запитують мене, що це я роблю, що мiй собака така здорова й весела, — це я сприймаю як комплiмент
От, здається, i всi нашi домашнi обов'язки. I нi, забув ще про одну справу — щочетверга я йду купувати газети: одну для тата, одну для мами, i ще одну, дитячу — нам з Оленькой. Це, напевно, один iз самих приємних обов'язкiв, тому що дуже вже подобається нам розгадувати рiзнi задачки, кросворди, шаради й головоломки. Батько хвалить нас: Ну й дiти! I працьовитi, i розумнi! А мама завжди вiдповiдає: Обережно — перехвалиш!. А нам iз сестричкою однаково приємно.