Мордовська земля i ïï сусiди
В епоху раннього середньовiччя (друга половина I — початок II тисячорiччя н. е.) Володимиро-Суздальське межирiччя було заселено финно- угорськими племенами мордви й муроми. У заволжя жили черемиси. Вiд цього часу залишилися многичисленние селища й могильники: Старший Кужендеевський, Погибловський i iн.ДО Х — початку XII вв. у тутешнi финно-угорськие землi стали проникати слов'янськi переселенцi, а незабаром почали навiдуватися сюди й князi iз дружинами. Росiйська колонiзацiя району злиття Волги й Оки пов'язана з iсторiєю Володимиро-Суздальського князiвства. Першим форпостом переселенцiв став Городець (Радилов), заснований на Волзi в 1152 р. Вiд Радилова слов'яни стали проникати на Волзьке лiвобережжя.
(За матерiалами роботи Р. И. Орловой i Т. В. Черторицкой)
Мiсце впадання Оки у Волгу називалося издревле Дятловими горами, напевно, тому що крутi обриви тутешнiх висот, незручнi нi для якоï рослинностi, залучали на гнездовье безлiч птахiв, що влаштовують собi житла в землi. Але й люди не залишали цi гори без уваги. Мордва мiцно билася за них, тому що це був важливий прикордонний пункт для оборони ïхньоï батькiвщини. Дятлови гори, що панують над долинами, широко розкинутими по лiвих берегах рiк Оки й Волги, представляли удобнейшее мiсце для спостережень над небезпеками, якi могли загрожувати мордовськiй краïнi вiд нападу iз трьох сторiн: заходу, пiвночi й сходу, i поступитися цi гори, значило вiддати всю мордовську землю пiд чужоземне панування.
Рушити ж сюди могли сусiди, що мали на вiдмiну вiд мордви державнiсть — Русь i Волзька Болгарiя. (За матерiалами iсторичного нарису А. М. Меморського)
Мордовська земля i ïï сусiди
Орлова Р. И., Черторицкая Т. В. Земля Нижегородська. Гiркий 1988. С. 12.
Мордовська земля i ïï сусiди
Меморський А. М. Засновник Нижнього Новгорода великий князь Георгiй II (Юрiй) Всеволодович ( 1189-1889). Iсторичний нарис. Нижнiй Новгород, 1889. (Репринт 2002). С. 6-11.
