Пiсенна творчiсть Андрiя Малишка

Наш народ здавна славиться поетичнiстю, почуттям прекрасного, здатнiстю
передати красу життя i душi хвилюючими мелодiйними пiснями. Андрiй
Малишко, мабуть, з дитинства увiбрав у себе душу украïнського
народу. В його пiснях i рiдний край, i материнська любов. Вiн був
музично обдарованою людиною, мав чудовий голос, добре спiвав, грав на
музичних iнструментах. Поет створив багато пiсень, та найдорожчою
перлиною творчостi стала “Пiсня про рушник:
I твоя незрадлива материнська
ласкава усмiшка,
I засмученi очi хорошi, блакитнi твоï.
Мати вiрить у щасливу долю свого сина, тому дарує вишитий нею
рушник, що символiзує життєву дорогу людини i материнське
благословення. Ця пiсня облетiла весь свiт. Вона краяла серця
украïнцям, якi живуть далеко вiд своєï Батькiвщини,
нагадувала, чиï вони дiти. Кожен, хто спiвав цю пiсню згадував
рiдну матiр:
Рiдна мати моя,ти ночей недоспала,
I водила мене у поля край села, I в дорогу далеку ти мене на зорi
проводжала,
I рушник вишиваний на щастя дала.
Про рiдну стежину, яка веде до рiдного дому, написав А. Малишко у
поезiï Чому, сказати, й сам не знаю. Та стежина живе в серцi,
зiгрiває душу, допомагає, i нема ïй кiнця-краю:
На вечоровiм виднокрузi,
Де обрiй землю обнiма,
Нема кiнця ïй в темнiм лузi,
Та й повороту теж нема.
Багато пiсень створив А. Малишко, роблячи свiт добрiшим, а людей
щасливiшими.