Окультизм

Виникши в первiсну епоху людства, магiя не залишалася незмiнноï протягом столiть, а приймала рiзнi форми. Однiєï з розвинених ïï форм є окультизм. Окультизм (вiд лат. occultus — таємний, таємний) — це загальна назва для навчань, теоретично обосновивающих наявнiсть магiчних (чарiвних, сверхнатуральних) сил у людинi й космосi, недоступних для простих смертних, але доступних для присвячених , що пройшли особливу iнiцiацiю й тренування. До складу окультизму входять такi таємнi науки, як астрологiя, мантика, або гадання (хiромантiя, физиогномика й т.п.) , спiритизм, герметична (по iм'ю легендарного засновника окультизму — Гермеса Трисмегиста, образ якого з'явився результатом з'єднання образiв єгипетського бога Тота й грецького бога Гермеса — вiсника божественноï мудростi) медицина й iншi. Уперше мовлення про окультизм заходить в епоху пiзньоï античностi, коли в I-IV столiттях нашоï ери в Олександрiï була створена велика окультна лiтература , що одержала назву герметичноï В основi окультизму лежать принципи i закони первiсноï магiï. Оккультисти лише систематизували найдавнiшi магiчнi подання, заснованi на принципi: подiбне викликає подiбне (симпатична магiя) , частина замiняє цiле (контагiозна магiя) .
З виникненням складних високорозвинених монотеïстичних релiгiйних систем типу християнства, iудаïзму, iсламу, буддизму магiчнi ритуали стали ïхнiм невiд'ємним елементом. Про те, як увiйшла магiя до складу однiєï з вищих религий — у християнство — варто розповiсти докладнiше.